Тільки тепер я розумію, наскільки важко іммігрувати людям, які вже чогось досягли. Емігрувати не важко: кажеш усім (і самому собі) що на тебе чекає краще життя. А потім починається імміграція: опиняєшся посеред іншої країни. І все треба починати з нуля. І ніхто тут тебе не знає. І навіть мова інша. Про свою еміграцію розмірковує: Євген Лакінський

Чому я поїхав? Бо не хотів залишатися у Одесі. Я люблю це місто, але не можу довго бути з ним. За першої ж нагоди десь їхав - переважно, до Росії, де були інтернетівські друзі. Отримавши диплом, я першим ділом сів на потяг Одеса-Уфа (у Уфі багато творчих, розумних та й просто добрих людей, з багатьма з них я мав щастя спілкуватися; пізніше я вичитав у Шкляра, що башкири - «юродиві з лиця»; мабуть Метру-народознавцю видніше). Думав придивитися до ситуації і може залишитися у "екзотичних краях" - Башкирія, чи Пітер, чи Сибір... Про свою еміграцію розмірковує: Євген Лакінський

В кожного українця є декілька знайомих, котрі виїхали за кордон. Ці люди чимало пережили, проте їхній досвід нам не відомий. ТЕКСТИ публікують історію еміграції одного з учасників нашої спільноти. Що б я робив, якби, виходячи з літака у Монреалі, у вересні 2000 року, знав країну краще? Часто про це думаю. Щоразу - інакша відповідь. Це вже наче якийсь спорт. Одне точно - я б намагався якнайшвидше потрапити до університету на повний час, а відповідно - до університетського гуртожитку. Про свою еміграцію розмірковує: Євген Лакінський

Зараз багато хто задумується про еміграцію. Що ж, усі ми - діти іммігрантів. Інакше народилися б у Східній Африці, де виникла перша людина. ZaUA.org попросив нашого зарубіжного автора розповісти, як живеться українцю за кордоном і які в нього стосунки з українцями на Батьківщині. Immigrant Song виконує: Євген ЛАКІНСЬКИЙ, місто Квебек