Система освіти Грузії переживає епоху реформ. Із 2005 року випускники шкіл вступають до вузів за результатами Єдиного національного іспиту - аналог нашого Зовнішнього незалежного оцінювання. Країна активно інформатизує і комп`ютеризує середню і вищу школу. У вересні всі грузинські першокласники отримають нетбуки. Зарплати вчителів чітко прив’язані до кваліфікації: пройшов сертифікацію - отримав надбавку. Знаєш англійську і комп`ютер - знову премія. Англійську вивчають в обов`язковому порядку з першого класу. Президент Михайло Саакашвілі впевнений, що через 4 роки для грузинських дітей англійська стане другою рідною. Читайте наші попередні матеріали на тему реформ освіти. Звертаємо увагу на цікаві думки про необхідні зміни від одного з наших авторів - який має досвід практичного викладання у ВНЗ.

Більше тижня я збиралась з думками, аби написати цю статтю: і в цьому немає нічого дивного — звичайна собі реакція на нокаутуючий позитивний шок, викликаний дводенним моїм перебуванням на запрошення грузинських друзів в їхньому Національному Агентстві Публічного Реєстру. Це - відомство, яка веде облік майна. Я пропоную вам порівняти той поступ у цій сфері, який зробили грузини, із нашим рідним чиновницьким бєспрєдєлом. Грузію і Україну порівнювала: Тетяна МОНТЯН

Мабуть, єдина сфера, де Україну і Грузію навряд чи можна порівнювати напряму - антикризові проекти. Шлях виходу грузинів з кризи особливий, бо пов'язаний не стільки з фінансовими проблемами, скільки із повоєнною ситуацією після п’ятиденної війни з Росією в серпні 2008 року. $4,5 млрд., що їх виділили країні іноземні донори, стали по суті головним стабілізатором грузинської економіки, гальмом для соціальних потрясінь. А відносна прозорість використання цих ресурсів (принаймні публічне обговорення конкретних сум на конкретні напрями) ще й додало балів діючій владі. І саме такої прозорості українським чиновникам би повчитися. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи