Ви коли-небудь замислювалися над тим, що стається з електронною поштою та блогами в соціальних мережах, таких як Livejournal або В Кoнтакті, тих, хто помирає? Хто отримує доступ до їхнього акаунту, і чи можуть тоді інші в принципі отримати доступ до записів і до особистої інформації, яка розміщена в Мережі? Підготувала: Оксана ДУТЧАК

Чому у 2004 році народ піднявся на революцію, а зараз замість того аби вимагати від політиків конкретних реформ тихенько ниє по блогах і кухнях – питання, над яким б'ються найкращі публіцисти країни. Редакція ZaUA.org спробувала відповісти на це питання на прикладі розвитку спільноти сайту “Майдан”, яка із 2000 року працювала над тим, щоб Кучма пішов. Тим більше, що наш колега Девранд бачив цю спільноту зсередини. Ми попросили його поділитися секретом: що було в “Майдані” такого, що не вистачає нинішнім спільнотам, які прагнуть змінювати країну? Секрети успішних революцій досліджували: Павло Нечитайло, Орест Зог

Вже 15 років інтернет є поширеним у повсякденні: й він приніс у наше життя величезні зміни – як позитивні, так і негативні. Завдання, на виконання яких колись йшло кілька днів, зараз можна виконати за лічені секунди, і водночас традиції та вміння, які розвивались упродовж століть, стали зайвими. Метью Мур із британської "Телеграф" уклав список речей, які були вбиті стрімким поширенням нових технологій зв'язку - починаючи з товарів і бізнесових схем, і закінчуючи життєвим досвідом і звичками. Список уточнювала: Оксана ДУТЧАК

На малесенькій, із ніготь величиною, 4-гігабайтній картці пам’яті Micro SD, вставленій у мій комунікатор Toshiba, приблизно гігабайт відведено під папку з електронними книжками. Їх там майже дві тисячі. Якщо прочитувати по одній кожні три дні, процес займе шістнадцять з половиною років. А щоб розмістити таку кількість паперових книжок на полицях домашньої бібліотеки, знадобилася б окрема кімната. АВТОР: Сергій Лук’янчук

Поки окремі українські політики поспішають підлизати Кремлю – мовляв, Ющенко справді “дав підстави” Мєдвєдєву так до нього звертатися – блогосфера відреагувала зовсім інакше. Користувачі інтернету відповіли російському президенту просто, відверто і часто-густо нецензурно. Що показово: висловлюючи свою зневагу до хамських методів нинішнього Кремля, вони зазвичай із повагою говорили про “маленьких росіян”. Та й пересічні росіяни показали себе гідно.

Коли на вулицях Ірану почалися масові протести, більшість традиційних ЗМІ їх, за великим рахунком, проігнорували. На CNN показували інтерв'ю з товстими мотоциклістами. Жоден інший американський канал не проявив себе краще. Про іранське телебачення говорити, звісно, не доводиться: цензура. Британське ВВС та арабська Аль-Джазіра виявилися швидшими. Але найважливішу роль відіграв інтернет.