"Апостол", сержант 1-го батальйону оперативного призначення бригади Нацгвардії "Рубіж", погодився вирватися з передової на кілька годин, щоб розповісти ТЕКСТАМ про один із найдраматичніших моментів свого життя: як він з побратимами потрапив у російське оточення та виходив з нього.

Росія зруйнувала в Україні близько 144 тис. будинків, з яких близько 17 тис. — багатоквартирні. Питання відбудови поки що неактуальні для півдня і сходу країни, де тривають важкі бої. Але актуальні для Ірпеня й Бучі, Харкова, Сум, Чернігова та інших міст, які російська армія атакувала в перші тижні повномасштабного вторгнення. Який європейський досвід повоєнної відбудови міг би бути важливим для України?

Як казали самі козаки: «Луг – батько, Січ – мати». Навіть традиційне козацьке вітання-пароль звучало «Пугу-пугу! Козак з Лугу!». Сьогодні би це місце, аби воно зберіглося колишньому вигляді, назвали б унікальною екосистемою. І з нього народилася нинішня Україна. Озера, острови, заплави, стрімкий Дніпро, а навколо степ. Це місце, до якого не діставала влада Варшави, Стамбула чи Москви та не могли доскакати вершники кримського хана. Тому тут розквітло січове козацтво зі своєю майданною демократією, військовою організацією, потягом до справедливості та свободолюбства.

“Росіяни сиділи верхи на танках і співали пісень, вони були такими розслабленими”, – згадує торішні події учасник того бою. Богдан Яворський, голова ГО “Бучанська варта”, розповів, як 28 цивільних 27 лютого 2022 року вирішили зупинити колону російської техніки, коли зрозуміли, що боронити Бучу нікому.

Каховське водосховище створили в рамках сталінського "Великого плану перетворення природи". Воно докорінно змінило Таврійські степи — тепер тут можна вирощувати навіть рис. А Крим нарешті отримав українську воду. Проте водосховище так і не стало другим Азовським морем, а є радше символом і технічної могутності, і екологічних проблем.

9 травня відтепер в Україні буде не Днем перемоги, а Днем Європи. Відповідно до вчорашнього указу президента вже сьогодні Україна вперше святкує День Європи разом з усіма країнами ЄС. Учора ж Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який скасовує державне свято День перемоги й натомість установлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Законопроєкт ще має ухвалити парламент. Але немає сумніву, що депутати за це проголосують і остаточно покінчать із рештками традицій "побєдобєсія" в нашій країні.

Українцям, які виїхали в Європу, потрібна допомога для дискусії з європейцями, які не розуміють, чому Росія напала на Україну та чому українці не хочуть іти на поступки. Ми спробували підготувати короткі, наскільки це можливо, ключові пояснення.Read this article in English

В УНР на Кіш охорони республіканського ладу (КОРЛ) було покладено чимало функцій сучасної СБУ. Її очолював Павло Богацький. Кіш можна вважати першою українською спецслужбою. Перед нею була Державна варта часів Скоропадського, але вона у своїй суті була більше уламком дореволюційних спецслужб часів царату, ніж українською структурою.

Радянські фільми створювали утопічний світ, який представляли як "об‘єктивну реальність" радянського життя. На цьому ідеальному тлі Захід здавався нестабільним, несправедливим і небезпечним: у тамтешніх фільмах не боялися говорити про бідність, наркозалежність, зорганізовану злочинність, корумповану поліцію, інтриги у спецслужбах та вищому керівництві тощо.Радянські фільми — наче реклама, де всі щасливі й безтурботні. Окрім радянського режиму, вони пропагують усе російське, часто коштом інших народів імперії.

Україну очистять від символів, зображень і пам’ятників, пов’язаних з російською імперською політикою. Міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, буде перейменовано. Музейні експозиції та освітні програми зазнають докорінних змін. Це передбачає ухвалений 21 березня Верховною Радою Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законопроєкт № 7253, ініційований ще торік навесні, спочатку передбачав лише заборону надавати пов’язані з Росією назви географічним об’єктам. Однак до другого читання він переріс у системний деколонізаційнй закон.