Світ зійшов з розуму? Ні – просто потяг Історії рушив вперед. Повернення в епоху переможного Заходу, споживацького раю та історичного оптимізму 1990-2000-х неможливе. Втім, життя триває і маємо боротися за гідне місце в ньому.Автор: Максим Паламарчук

Доведено історією - попри зовнішню брутальність імперії крихкі і мають схильність розпадатися. Є хороші шанси, що Російська Федерація стане третім і останнім «виданням» після Російської Імперії та СРСР. Але що далі. Сотня мільйонів росіян нікуди не зникне і, скоріш за все, сформує врешті решт власну національну державу. Цілком вірогідно, що ця держава буде сильнішою за Україну і, одночасно, недружньою до неї. У подібній ситуації опинилася Греція, яка виборола незалежність від Османської імперії, але вже майже століття живе у складних стосунках з Турецькою Республікою.Автор: Максим Паламарчук

Письменниця пропонує формулу: «Між рабським існуванням і героїчною смертю він обрав перше, і тільки завдяки цьому вибору стала можливою я». Формулу, яка на рідкість прямо і чітко говорить про українську історію. У центрі роману Тані Малярчук – яскрава історична особа. Яскрава, проте далеко не найзнаніша і не найпрочитаніша в сьогоднішньому українському суспільству (що, в принципі, є плюсом книжці). Це – В’ячеслав Липинський. Кому і за що дали премію "Книга року ВВС", вивчав: Олег КОЦАРЕВ

Почалися бої на Грушевського, ми в масках бігатємо, там гранати, газ, кіптява, з ніг валишся від втоми, а все одно не міг не грати, приходив і грав. Ночами, якщо я не грав, то слухав музику в інтернеті, тоді одна композиція торкнула до сліз, став шукати ноти. Нот не знайшли, знайшли композитора, Ральф Зурмул з Цюріха. Виявилося, він стежить за подіями в Україні і чув про мене. Він грав його з голови, але на моє прохання записав нотний ряд і надіслав мені поштою. Автори: Марія та Анастасія Старожицькі, спеціально для «Текстів»