Парадокс: трагічні події Другої світової все більше віддаляються від нас у часі, все менше залишається живих свідків цих подій, але прагнення суспільства осмислити та зрозуміти ці події, схоже, тільки посилюється. Чому і навіщо загинула така колосальна кількість людей? Чим керувалися їхні кати, і чи не були вони самі жертвами режимів, у яких жили? Хто переміг і хто найбільше постраждав, і чи можна взагалі тут мірятися перемогами і стражданнями? Заключна глава "Людяність" із книги "Криваві землі" Тімоті Снайдера - саме про це. "Тексти" передруковують її у скороченому вигляді.

Дотепер волонтери знаходять майданівців, побитих 18 лютого «Беркутом». Дехто з них досі не отримував фінансової допомоги. Інша проблема: з’явилися шахраї, котрі видають себе за травмованих протестувальників і просять грошей. Спільнота “Допомога постраждалим у Києві” продовжує шукати потерпілих, та допомагати їм. Автор: Галина Будівська

Як так сталося, що Майдан переміг, а Беркут і ВВ у паніці тікали. Аби відновити перебіг доленосних подій, котрі завершилися перемогою революції ми попросили майданівців по годинах розповісти, де вони буди і що робили у вирішальні дні в історії України, а то і світу 18 – 20 лютого. Записав: Сергій Демчук у рамках спецпроекту ТЕКСТІВ"Механізм Майдану"

«Тексти» продовжують досліджувати тему «добровільно-примусових» заходів у київських школах, якими відзначилася влада на початку листопада «у зв’язку з 70-літтям визволення Києва». Ми отримали з Департаменту освіти й науки, молоді та спорту КМДА перелік із 25 офіційних заходів, якими влада вирішила ощасливити київських школярів «з метою патріотичного виховання»(скан у кінці статті). Цьогорічна ідеологічна обробка школярів наштовхує на питання: наскільки глибоко має право держава втручатися у шкільну освіту? Над матеріалом працювали: Тарас Шамайда, Орест Зог, Сергій Клімович