Вчинене росіянами – це воєнний злочин.

Сьогодні о 10:18, хвилина у хвилину за графіком, до Львова прибув поїзд №109 Херсон — Львів, який вчора потрапив під обстріл на вокзалі Херсона.

29 липня в чат педагогів херсонської загальноосвітньої школи № 46 надійшло повідомлення російською: “30.07.2022 о 10:00 будет проводиться инвентаризация школы. Подготовить документацию, а также имущество, указанное в инвентаризационной ведомости. Явка всего педагогического коллектива обязательна”.

Росіяни поставили Оксану над свіжою могилою чоловіка й розважалися, стріляючи над головою."Спочатку вирвали ніготь на мізинці. Потім на середньому пальці. Другий було вже не так боляче, як перший. Біль такий, що не знаєш, що більше болить: коли прикладом роблять з тебе відбивну, чи коли не відчуваєш рук. Катували струмом. Такі тортури вони називали «електрофорезом» або «телефоном до Зеленського»", – розповідає Оксана Міненко з Херсона, історія якої є свідченням жахливих злочинів окупантів. Жінці 43 роки. Останні чотири роки вона була щасливою у шлюбі з 37-річним лейтенантом Нацгвардії Олексієм Хвостиком.Read this article in English

— Я йшла площею й говорила по телефону. Російський солдат у повній амуніції просто для розваги навів на мене автомат. Я була дуже втомленою, буквально падала з ніг — минулі кілька днів ми майже не спали. Байдуже глянула на нього й подумала: "Боже, я так втомилася. Якщо ти мене зараз гепнеш, це все нарешті закінчиться".Це один зі спогадів Ірини Саліхової, співзасновниці херсонської волонтерської ініціативи "Котики-патріотики".З першого дня повномасштабного вторгнення Ірина разом з однодумцями допомагала містянам вижити — вони забезпечували херсонців медпрепаратами. Перші два місяці окупації Херсона їй навіть вдавалося це робити під носом у росіян.

Сотні українців, що залишилися на окупованих територіях, були частиною руху опору і допомагали наближати звільнення своїх міст. Напередодні видання The New York Times опублікувало розлогу історію про одного із херсонських партизан і про те, як було влаштовано рух опору зсередини. ТЕКСТИ переказують головне з цього лонгріду.

Херсонський рух опору складався з місцевих мешканців, які самоорганізувалися і підтримували зв’язок з армією України.

17 листопада український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що не бачив таких масштабів тортур російськими окупантами мирних жителів України, як у визволеному Херсоні. Видання "Мост" опублікувало історію херсонця, який потрапив до рук окупантів і пережив російську катівню. Далі пряма мова.

Операції зі звільнення Херсона тривали з весни, коли російські війська, що наступали на Миколаїв, Вознесенськ, Баштанку й Кривий ріг, зупинилися. Згодом українська армія розпочала свій наступ, але херсонські степи — одна з найважчих для ведення війни місцевостей. Урешті операція, що тривала майже пів року, дала свій результат, а зусиллями українських воїнів Херсон залишився цілим, на противагу містам, які “штурмувала” російська армія, стираючи їх на попіл.

Hromadske опублікувало відеорепортаж зі звільненого від російської окупації Херсона.