Сили оборони України відправили танки німецького виробництва в бій проти російських позицій на південному сході, розпочавши перші атаки з використанням важкої бронетехніки в межах контрнаступу.

"Гвардія наступу" стане частиною другої, "паралельної" армії, яку зараз формує Україна. Разом із новими бригадами, які створюють у складі ЗСУ, ці підрозділи виконуватимуть основну роботу із завдання ударів по противнику на основних напрямках наступальної операції.

Після рейду "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та легіону "Свобода Росії" (ЛСР) у Бєлгородську область 22 травня і їхніх заяв про "звільнення" кількох населених пунктів у Росії спостерігається чимале "занепокоєння". Зокрема, про це заявив речник російського диктатора Пєсков, додавши, що стабілізація на Бєлгородщині вимагає від Кремля "великих зусиль".

Український науковець та ветеран війни Євген Дикий в інтерв’ю Суспільному розповів про те, якої допомоги зараз потребує військо від цивільних та що треба розуміти про контрнаступ. Наводимо ключові тези розмови, далі пряма мова Дикого.

Російська армія не готова до наступу українських сил, тоді як українська сторона демонструє активну підготовку до контрнаступу.

Вісім бригад "Гвардії наступу" повністю сформовані й надійдуть під командування Сил оборони після отримання бойового завдання.

Штурмові бригади Гвардії наступу формують для звільнення тимчасово окупованих Росією територій України. Відібрані добровольці вже готуються до контрнаступу на полігонах.

Україна стоїть перед складним вибором щодо того, наскільки глибоко втягувати своїх військових у затяжну боротьбу за оборону Бахмута, тоді як ЗСУ готуються до нового контрнаступу на інших ділянках фронту, що вимагає збереження зброї, боєприпасів та досвідчених бійців, пише The Washington Post. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.

Останніми днями температура в Україні знизилася, ґрунт замерз, що відчинило вікно для потенційного зимового наступу з обох боків. Але такі наступи можуть не відбутися ні зараз, ні під час більш тривалих заморозків, пише Bloomberg. Наводимо скорочений переклад тексту.

Небагато фрагментів російсько-української війни ілюструють ціну поразки яскравіше, ніж п’ятимісячна битва за село Довгеньке поблизу Ізюма. Ідеться про епізод, який, імовірно, обійшовся в сотні життів, але не став для Росії успішним. Дослідник воєнної історії ChrisO, спираючись на відкриті джерела, реконструює бої за Довгеньке й використовує, зокрема, свідчення російських військових, які брали учать у битві. ТЕКСТИ публікують переклад треду з незначними стилістичними скороченнями.