#література

Статті

Махровий совок там скрізь. Сергій Пантюк про Спілку письменників

В часи розвалу СРСР і боротьби за незалежність головний інтелектуальний центр антирадянщини був у Спілці письменників. У її будинку на Банковій день і ніч вирувало життя, народжувалися ідеї і планувалися акції. Сьогодні цей легендарний особняк частково продано, а у самій Спілці витає дух совдепу. Чесно кажучи, Спілку не шкода, шкода, що її головне приміщення, яке могло б стати громадським простором і літературним центром переходить у приватні руки ділків. Про це ми і говоримо з колишнім секретарем Спілки Сергієм Пантюком. Розмовляв: Сергій Демчук
Статті

Білоруська література. Анатомія ватного світу: повість Альгерда Бахаревіча Сорока на шибениці

Білоруські патріоти вшановують пам'ять Кастуся Каліноўскага і мріють про свободу і про національне відродження, але вони, на жаль, поки що не становлять більшості населення Білорусі. Натомість, дуже багато білорусів живуть у звичайній пост-совковій реальності. Вони говорять російською чи трасянкою, сумують за радянським минулим і цілком задоволені лукашенківською стабільністю. Бахаревича читав Євген Лакінський
Статті

«Фелікс Австрія» Софії Андрухович: складні форми любові і критична, версія «галицького» міфу

Ні, між ними не розквітло лесбійське кохання (як могла б підказати кон’юнктура), натомість утворилася химерна суміш субординації, сестринської, ба ледь не матеинської любові, приятелювання та суперництва. Любов та її численні солодкі й болючі різновиди в цілому є одним із головних мотивів книжки. Є тут і «детективні» лінії. Читав: Олег Коцарев.
Статті

Червона зона. У що перетворить Київ роземежувальна стіна між багатими й бідними.

Відомий письменник, журналіст і у минулому активіст антизабудовних рухів Артем Чапай написав ліву антиутопію. Він не став вигадувати дуже далекого майбутнього з міжзоряними польотами, лазерами, інопланетянами й телепортацією. Натомість обрав зовсім недалеку середину нашого ХХІ століття, в якій нам, читачам, легше буде впізнати свій час і самих себе. Точніше сказати, не найкращі прояви часу і нас. Читав: Олег Коцарев
Статті

Льйоса: Боротьба українців важлива для свободи у всьому світі (КОНСПЕКТ лекції)

Російська політика є безумовно колоніальною. ЄС це реалістична утопія створена на основі культури свободи, демократії. Іспанія – це щаслива історія, суспільство, яке перейшло до демократії без крові, завдяки домовленості і консенсусу. Іспанія перетворилася з точки зору культури, креативності, творчості в одну з країн, яка найшвидше розвивається. І це було б неможливим без входження Іспанії в Європу. Конспектував: Сергій Демчук
Статті

Розглядати нейрони в мікроскоп. Доступно про досягнення лауреатів Нобеля-14

Хімія: зараз ми можемо в найдрібніших деталях розглядати окремі компоненти клітин. Фізика: довго не вдавалось створити блакитні світлодіоди. Це було життєво необхідним для створення білих світлодіодів. Медицина: в нашому мозку є GPS Джерело: Гардіан, переклад Юрій Малахов
Статті

Львівський форум видавців під час війни. Куди піти

Ще з весни любителі літератури міркували: чи відбудеться, з огляду на війну, традиційний Форум видавців у Львові? Час, на щастя, дає позитивну відповідь. 10-14 вересня у Львові на вас знову чекає море книжок, літературних і навкололітературних подій. Як і завжди, в усіх цих подіях не так просто зорієнтуватися, програма величезна, повністю її можна подивитися тут. Ми ж пропонуємо нашим читачам невеличкий суб'єктивний "путівник" подіями, що здалися нам вартими уваги в першу чергу. "Путівник" вибраними акціями головної літературної події країни підготував Олег Коцарев
Статті

Вантажник-герой. (Харцизськ, завод Samsung-Sеch, недалеке майбутнє. (ОПОВІДАННЯ)

«Па-па-па-па-па, - думал Степан, - па-па-па-па. Скоро уходить домой пора». Мысли двигались в его голове тяжело, как огромные соединения узлов и агрегатов сталелитейного цеха. Как в том цеху Донецкого металлургического комбината 25 лет назад, когда он был сопливым пацаном, когда сталь плавили, а уголь долбили – давно уже. «Домой пора, пора, - тяжело переваливалось у него в голове, а иногда взвизгивало, как тросы лебедки: - А дома Лариска!» Тогда Степан морщился. Автор: Иван Ампилогов

Підтримайте нас