Десята ранку. Біля Генерального консульства Чеської Республіки у Львові зібралось кілька десятків людей. Майже кожен тримає в руках файл із документами та номерок, спостерігаючи за даними на табло, що над входом, в очікуванні свого номера. Їх можна вважати щасливчиками, адже вони вже зареєстровані на сайті консульства й цього дня подадуть документи на отримання робочої візи. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на через один місяць». Автор: Сергій Прусак, матеріал підготовлено і опубліковано разом із uaportal.cz, порталом українців Чехії

Ледь не всі існуючі прояви “непарадного” життя післявоєнного СРСР можна було спостерігати в радянських барах та ресторанах. Різного рівня криміналітет, підпільний бізнес, проституція, неформальна культура, корупційні схеми – все це ховалося у напівтемних залах за спинами добре вдягнених швейцарів. У кожному великому місті були заклади, відомі не їжею та напоями, а “непростими” клієнтами, за столик поруч із якими пересічний громадянин не міг сісти, навіть маючи гроші. Автор: Едуард Андрющенко