Братання українців і футбольних вболівальників з інших країн перевершило всі очікування. Ми чекали на проблеми, а отримали свято. Наші гості задоволені нашою країною, їм подобається у нас. ТЕКСТИ розпитали німців, котрі приїхали до Львова, про їхні враження, і порівняли зі статтями про Україну в німецькій пресіі. «Ми вирішили взагалі не бронювати гостел у Львові - сьогодні після матчу цілу ніч святкуватимемо у центрі міста, а зранку поїдемо до Києва.» Читала німецьку пресу і розмовляла з вболівальниками: Едіта Улман, Берлін-Ужгород-Львів, фото автора

Наклейка iз написом "Привiтне мiсто" на таксi або ж на дверях якоїсь кнайпи означає, що там ви можете розраховувати на спiлкування англiйською, оплату кредитною карткою i - саме головне - посмiшки персоналу. Для того, аби зробити Львiв бiльш гостинним, величезний штат мiської ради кiлька мiсяцiв проводив майстер-класи з обслуговуючим персоналом. Ми з'ясували, чи дiє ця програма в реальному життi. Чемність перевіряла: Марта Руда

Мій дідо – Сидорчук Василь Іванович (1926-1989) – народився та прожив життя у селі Клекотів Бродівського району Львівської області. Сьогодні тут проходить межа Львівської та Рівненської областей, а за якийсь десяток кілометрів і Волинської. До Першої Світової війни тут знаходився кордон Австрії та Росії. Ще сьогодні на цій місцевості серед довколишніх сіл можна вивчати етнографічні відмінності між Галичиною та Волиню.Діда згадував: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, журналіст (Тернопіль)