#медіа

Статті

Недомовки, брехня, перекручування, нагнітання паніки. Як Вєсті ведуть інформаційну війну

Пропагандистський листок, який називають «газетою «Вєсті», зроблено якісно. Багато цікавої інформації, стиль легкий, зрозумілий масовому читачу. В ці розважальні матеріали вкраплюється доза пропаганди, якщо її не шукаєш, то можна і не помітити. Таким чином формуються або підсилюються хибні уявлення про реальність. Контент «Вєстєй» досліджували: Оксана Шиян, Орест Зог
Статті

Не гречкою єдиною. Перед виборами в Україні з’являються десятки брехливих соціологічних служб

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останні 10–15 років утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Найближчим часом ми викладемо базу із переліком фальшивих соціологічних фірм та персонажів, котрі озвучують вигадані дослідження. Сьогодні ми публікуємо інфографіку, що показує парламентську кампанію 2014 року. Редакційний матеріал
Статті

Корбан використав псевдосоціологів для екзит-полу на 205 окрузі

Cеред чотирьох екзит-полів є тільки одна служба, що займається соціологічними опитуваннями на регулярній основі, — це «Соціс» (замовником її екзит-полу в Чернігові виступав Комітет виборців України). Інші три екзит-поли провели дві маловідомі громадські організації, що до цього не були помічені в організації соцопитувань (Центр «Доброчин» та «Всеукраїнська люстрація»), а також «Нью ІмІдж Маркетинг Груп» (Харків), який уже ловили на оприлюденні сумнівних опитувань. Автор: Орест Зог
Статті

Успішна модель серйозної журналістики: платиш за статтю, не сподобалася - отримуєш гроші назад

Система вже рік працює в Голландії. Люди платять за те, що допомагає сформувати цілісне бачення події. Якісну аналітику. Авторське бачення. Довгі інтерв’ю. Іншими словами: люди хочуть витрачати гроші на матеріали категорії «чому?», а не «що?» та «де?». Пліткарські журнали, у середньому, повертають набагато більшу частку отриманих платежів (деякі навіть до 50%). Джерело Medium.com, автор Alexander Klöpping, переклад Юрій Малахов
Статті

«Война на три буквы» читається, як продовження «Майдану Тахрір». Вийшло дві книги репортажів

Перша про війну з Росією, друга про «арабську весну». Цікавіша українському читачеві, безумовно «Война на три буквы». Але я все-таки почну з розповіді про «Майдан Тахрір» як книги з більшою часовою і не тільки часовою дистанцією від описуваних подій, а відтак і з виразнішими спробами аналізу й узагальнень. Дві нові й досить гучні книжки української репортажистики – «Майдан Тахрір» Наталі Гуменюк і «Война на три буквы» Катерини Сергацкової, Артема Чапая та Володимира Максакова, читав Олег Коцарев

Підтримайте нас