Ми є те, що ми їмо. Ми є тими, які новини споживаємо, інформація якого характеру нас оточує. Боротьба між зрадою та перемогою, між реформами та інфляцією, між новинами з АТО та пошуками шляхів до миру, і все це - на тлі новинної стрічки, кількість кримінальної хроніки в якій переконує в небезпечності навколишнього світу. Десь має бути і світло в кінці тунелю сьогоднішнього інформаційного простору. Автори: Олена Голуб, Олена Чуранова

В умовах інформаційної війни намагаються дезорієнтувати не лише аудиторію, але й самих журналістів. Наприклад, надсилати завідомо неправдиву інформацію, підроблювати листи прес-служб, наводити на підставних інформаторів. Тому в редакціях повинні стежити не лише за дотриманням журналістських стандартів, але й за дотриманням правил цифрової безпеки. Журналісти стають мішенями інформаційних атак, небезпеку яких не варто недооцінювати. Тексти обговорили фейкові новини, маніпуляції та пропаганду з редакторами новин провідних ЗМІ.

Під словом «об’єктивність» ховається найбільш небезпечна омана, в яку колись вірили журналісти. Дуже часто її помилково плутають із незалежністю і неупередженістю. До того ж, цей стереотип дуже стійкий, оскільки здається дуже простим і доступним. Він небезпечний, тому що це найбільша брехня, яку ви говорили публічно. До того ж, це ілюзія, адже об’єктивності не існує. Автор — Роб Вейнберг, засновник і головний редактор нідерландського видання «De Correspondent»

Поки правоохоронці та ЗМІ намагалися з’ясувати подробиці інциденту, інтернет заполонили десятки і сотні повідомлень з фальшивою інформацією. Видання Buzzfeed зібрало 20 фейків про стрілянину в Лас-Вегасі (як мінімум 58 осіб загинули і понад 500 зазнали поранень) – в діапазоні від невдалих жартів чи спроб самопіару аж до політичної пропаганди.

"Спасіба нашим лідєрам, что нам єсть на кого положиться", - лунає з трибуни. "… Єсть на кого лєчь", - додає маніфестант напідпитку поряд зі мною, хтиво позираючи на ораторку. До парламентських виборів залишилося два роки. Політики почали створювати альтернативну реальність, у яку збираються занурити свою "цільову аудиторію" - і для переконливої картинки збирають проплачені мітинги. Це явище банальне. Але в останні місяці їх стало так багато, що оминути їх не вийде. В один із вересневих днів на платний мітинг сходив: Сергій Клімович

"Моєю улюбленою була кампанія в Чикаго - де ми купили рекламу на транспорті. Розмістивши серію образливих реклам на автобусах і в метро, я зі свого офісу по черзі то телефонував до Чиказької транспортної адміністрації із обурливими скаргами, то писав розлючені листи до міських посадовців, ставлячи в копію журналістів. Зрештою, під цим тиском вони оголосили, що заборонять нашу рекламу й повернуть гроші. Тоді ми оприлюднили прес-реліз із засудженням цього боягузливого рішення. Я ніколи не отримував стільки уваги від ЗМІ", - розповідає крайньо-правий діяч.АВТОР: Джонатан Стрей, фахівець з комп’ютерних наук та журналіст-розслідувальник. Переклад, оригінальна публікація - на jonathanstray.com

Найбільше чиновники полюбляють читати і дивитися про себе на Сумщині. Відповідно, і місцева телекомпанія Академ TV заробила у 2016 році 559 тисяч гривень, надаючи "інформаційні" послуги чиновникам. Сумським телевізійникам у спину дихає телекомпанія із Шостки, яка умудрилася продати свої послуг місцевим бонзам на 533 тисячі гривень! Ми дослідили, скільки грошей місцева влада витратила 2016 року, щоб вихвалятися у ЗМІ. Автор: Texty.org.ua