Нерви почали здавати – з моменту, коли я дізналася про загрозу життю одному із моїх малюків, минуло майже чотири години. Весь цей час я постійно гладила свій животик: чи ворушаться дітки?! На власному досвіді переконалася – те, що я не платила за «кесареве» хірургу та анестезіологу, ніяк не позначилося на моєму здоров’ї. Шов маленький і акуратний (а не так, як жахають на форумах: «не заплатиш – зроблять кривий зигзаг на весь живіт»), а ноги від анестезії не віднялися.

Вагітна пацієнтка мовчки лежить на кушетці. Зліва від неї біля столу, повного страв, жують бутерброди і спілкуються четверо лікарів. У кімнаті – густий запах смаженого м’яса і кави. Вікно навпроти пацієнтки навстіж відчинене – медсестра вирішила провітрити палату, щоб запах їжі вивітрився. А на вулиці – 8 градусів морозу. Медичні послуги перевіряла: Любов Величко

В суспільстві побутує думка, що в країні мізерні пенсії і зарплати вчителів, лікарів й інших державних людей через те, що «політики крадуть». Отак заходить нардеп у сховище з грошима, які призначені для пенсіонерів чи там поліклініки, набиває сумки і гайда на Канари. Над матеріалом працювали: Володимир Рапопорт, Орест Зог, Андрій Ульяненко

Після епідемії грипу 2009 року й медіа-істерії, яка її супроводжувала, нація втратила здатність адекватно реагувати на цю серйозну загрозу. Надзвичайно низький рівень довіри до влади заважає нам звертати увагу на її важливі повідомлення. Ми порівняли кількість хворих із суспільною увагою, яку фіксує аналітичний сервіс Google Trends. В Україні увага або кардинально завищена, або занижена. У Німеччині, наприклад, піки епідемії співпадають з піками уваги. Автори: Володимир Голомб, Любов Величко