«Тітушки найгучніше репетують «Слава Україні», коли потрапляють в лікарню, – вела далі волонтерка, яку ми мали змінити на чергуванні в одній із київських лікарень. – Так вона підмазуються до лікарів і волонтерів – щоб не пізнали. Якщо чесно, ніхто з майданівців не кричав «Слава Україні», коли їх заносили чи завозили сюди. Та лікарям все одно, кому вправляти щелепу». Згадувала: Тетяна Синьоок

З одного боку Самооборона, нею як і під час революції, керує Андрій Парубій, з іншого – так звані дикі сотні. Одні звинувачують інших у тому, що продалися політикам , ті у відповідь закидають побратимам деструктивні дії й навіть підозрюють у зв’язках із Медведчуком. У сотнях Майдану розбирався: Сергій Демчук

Дотепер волонтери знаходять майданівців, побитих 18 лютого «Беркутом». Дехто з них досі не отримував фінансової допомоги. Інша проблема: з’явилися шахраї, котрі видають себе за травмованих протестувальників і просять грошей. Спільнота “Допомога постраждалим у Києві” продовжує шукати потерпілих, та допомагати їм. Автор: Галина Будівська

Як так сталося, що Майдан переміг, а Беркут і ВВ у паніці тікали. Аби відновити перебіг доленосних подій, котрі завершилися перемогою революції ми попросили майданівців по годинах розповісти, де вони буди і що робили у вирішальні дні в історії України, а то і світу 18 – 20 лютого. Записав: Сергій Демчук у рамках спецпроекту ТЕКСТІВ"Механізм Майдану"

Без громадської ініціативи Євромайдан SOS революція в Україні навряд чи перемогла б. Волонтери цієї організації охороняли поранених у лікарнях, інформували про затримання і побиття, надавали правову допомогу, шукали зниклих, збирали докази злочинів "правоохоронців"… Організація настільки набрала обертів, що до них за допомогою звернувся навіть «Беркут» - щоб здатися!.. Успіхреволюції залежить від здатності захищати своїх. Автор: Сергій Демчук, проект "Механізм Майдану"

Колишні радянські солдати під час бойових дій на Майдані стоять поруч із бійцями Правого сектору. А деякі Афганці взагалі вважають себе націоналістами «А при Союзі що не було радянського націоналізму? Як ми тоді кругом без мила лізли з тими червоними прапорами? – обурюється російськомовний афганець Олександр Семьонов. – А Росія зараз зі своєю імперією – це не націоналізм?». Автор: Сергій Демчук, спецпроект "механізм Майдану"

«Термінові збори за адресою «X» об 11.00! Прохання – бути!». Таку СМС о 9 ранку отримало кілька десятків найактивніших учасників Громадського сектору Євромайдану. Зазвичай інформування про нараду відбувається ще з вечора. Але зараз екстренність зборів легко пояснити: коли у центрі міста лунають вибухи та від куль правоохоронців гинуть люди, тягнути час не можна. Застібаючи куртку на ходу, поспішаю на метро – їду в центр міста за в оди із чотирьох офісів де регілярно збирається “Громадський сетор”. Автор: Любов Величко, Іван Тертий, спецпроект "Механізм Майдану"

Нас в автівці п’ятеро. За кермом - Микола, справа від нього - його дружина Люба, за нею на задньому сидінні – семирічний племінник Дмитро та ще одна активістка Катя, я ж примостилася справа від Люби – ми їдемо в мікроавтобусі «Мерседес», тому місця спереду вистачає. Пункт призначення – Європейська площа. Ми маємо бути там рівно о 13.00. Уже там нам скажуть, до кого завітає Автомайдан цього разу. З Автомайданом їздила: Любов Величко, спецпроект Механізм Майдану

Христі 29 років. Вона важить 43 кілограми, має шестирічного сина, харизматичну зовнішність і незламний характер. Донедавна вона керувала нічною зміною на третій барикаді Майдану тої, що зі сторони вулиці Михайлівської. Саме в цьому місці охоронці найбільш ввічливі і найменше схожі на “тітушок”. Розмовляла: Василина Думан, спецпроект ТЕКСТІВ "Механізм Майдану"