Як стають академіками? «За два тижні до виборів засідає комісія з академіків, які вибирають фаворитів (перші три місця). Порядок цих трьох кандидатур в бюлетенях є негласним натяком для «посполитих» членів-кореспондентів та академіків, як слід голосувати. У результаті вибрали найдостойніших, усі вони - директори інститутів (або майбутні директори). Але з точки зору науки, вибрали не найсильніших. Вибрали гвинтиків системи, причому, зауважте, усі - гвинти системи НАНУ». Як створюються посади в Академії? «Вони «вибиваються». Дуже часто під певних людей. Саме під них підлаштовуються спеціальності, на які оголошуються вакансії».Текст: Любов Величко

Ми зазнаємо втрат унаслідок непередбачуваних дій якоїсь недорікуватої істоти, яка на цьому нічого не виграє, і насправді нічого не здобуває від того, що створює нам проблеми, труднощі або шкоду. Ніхто не може знати, зрозуміти чи пояснити, чому ця безглузда істота робить те, що вона робить. По суті, пояснення тут і немає - або, точніше, є тільки одне пояснення: істота, про яку йдеться, - тупа. Автор: професор Берклі Карло М. Чіполла , який досліджував економічну історію. Переклад: Сергій Лук'янчук, Оригінал тексту тут.

Доктор технічних наук Ігор Ориняк донедавна очолював Відділ фізичних основ міцності і руйнування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. За кількістю цитувань та міжнародних публікацій вчений займає друге місце в своєму інституті та має індекс Гірша 11, друге місце за цим показником в інституті. За 33 роки роботи в Інституті Писаренка Ориняк встиг попрацювати керівником багатьох науково-технічних проектів, став лауреатом державних премій та членом великої кількості профільних рад в науковій сфері. Але через особистий конфлікт із директором Ігоря Ориняка скоротили як недостатньо кваліфікованого. Далі – пряма мова вченого та скупі коментарі адміністрації.Текст: Любов Величко