Моя мама передбачливо зберегла у шафах радянські повзуни, в котрих виходили ми з братом, “для онуків”. Тоді з неї сміялись. Аж виявилось, що через 25 років ці предмети радянського легпрому змогли стати у пригоді щонайменше двом дітям сучасної незалежної України. Натомість за ці роки шити якісні повзуни в Україні майже розучилися: тканина, що легко линяє, рветься й розтягується та кнопки, що не витримують часто й кількох одягань — це враження від абсолютної більшості придбаного українського дитячого одягу. Натомість самі виробники від імені профільної асоціації нарікають на засилля секонд-хенду, дешевих китайського та турецького шмаття, а також відсутність державної підтримки, які нібито заважають їм виробляти передовсім якісний продукт. Чого не вистачає українському виробнику, аби одягти у “своє” співвітчизників — з’ясовував Олексій Воронин.

Нещодавно бачив дослідження психологів - мовляв, до влади прийшли люди розсудливі, прагматики, а опозицію їм тепер складають люди емоційного образу думки, романтики. Не будучи психологом, звертав увагу на характер критики договору "Газ-Флот". У цій критиці, справді, багато емоцій і невірних тверджень, самозалякувань і образних порівнянь. З іншого боку - як людина раціональна - я впевнений, що саме з розсудливого, раціонального боку угоди не витримують критики. Рахував: Володимир РАППОПОРТ, бізнес-консультант

Сьогоднішнє становище в царині українського товарного виробництва значно катастрофічніше, ніж це випливає із звітів органів статистики. Зараз я спробую пояснити, чому. Чесно кажучи, мені дуже дивно чути, наприклад, тези про те, що «підприємство працює на 5% потужностей». Таку звітність я чув, зокрема, щодо безнадійно зупиненого горілчаного заводу в Маріуполі. «5 відсотків» його роботи відносились до магазину і бару, розміщених на колишніх виробничих площах. Статистику вітчизняної недопромисловості вивчала: Соня ПОЛЧОК, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

Громадська думка стосовно металургії має дві прямо протилежні позиції: одні вважають металургію порятунком, завдяки якому економіка поки що існує, а для інших металургія є нещастям, джерелом відсталості, розпусти олігархів, зубожіння народу, екологічних лих. Але крайні думки рідко відповідають дійсності. Про металургію консультує: Володимир РАПОПОРТ, бізнес-консультант

$2,4 мільярди - стільки отримає Україна, продавши Іраку танки та іншу зброю власного виробництва. Цей контракт недарма називають історичним. Таких грошей наші військові та військові промисловці ще не бачили. Для розуміння: утримання української армії у 2008-му році коштувало державі близько $1,2 мільярди, у 2009-му – менше мільярда. Тобто ми виграли контракт, співмірний з дворічним армійським бюджетом. Робочі місця рахувала: Аманда ЩУР

"Як вийдеш з під’їзду, не йди в арку праворуч, а перетни двір та повертай вліво, там буде траса, - пояснює Людмила. - Трохи довше йти, зате безпечніше, бо у нас багато молоді п’є, можуть пограбувати або просто побити". За спогадами і розповідями про сьогоднення ми й не помітили, що годинник уже показує північ - і господарці, давній знайомій ще з шкільних років, треба відпочивати після денної зміни на коксохімічному заводі. Автор: Микола КPOC