Нещодавно бачив дослідження психологів - мовляв, до влади прийшли люди розсудливі, прагматики, а опозицію їм тепер складають люди емоційного образу думки, романтики. Не будучи психологом, звертав увагу на характер критики договору "Газ-Флот". У цій критиці, справді, багато емоцій і невірних тверджень, самозалякувань і образних порівнянь. З іншого боку - як людина раціональна - я впевнений, що саме з розсудливого, раціонального боку угоди не витримують критики. Рахував: Володимир РАППОПОРТ, бізнес-консультант

За час свого перебування на посаді міністра освіти (грудень 2007- березень 2010) Іваном Вакарчуком запроваджено принцип державно-громадського управління освітою. Всі реформи перед їх втіленням проходять громадське обговорення. ZaUA.org пропонує читачам підсумок перебування на посаді міністра-реформатора, який зміг побороти корупцію при прийомі до вузів і здійснити ще ряд важливих речей, поки його не змінив (без сумніву, тимчасово) Дмитро Табачник. Підготувала: прес-служба Міносвіти

Нещодавно більшість англійських видань - навіть така потужна газета, як Ґардіан - без особливого шуму почали прибирати зі своїх сайтів матеріали-розслідування. Навіть ті, яким більше 5 років і по яких пройшов строк позовної давності. Причина проста - за новими правилами ЄС лише один перегляд онлайн-публікації поновлює період, коли на видання можна подати в суд. Мріяв про ісландські гейзери: Анатолій БОНДАРЕНКО

Громадська думка стосовно металургії має дві прямо протилежні позиції: одні вважають металургію порятунком, завдяки якому економіка поки що існує, а для інших металургія є нещастям, джерелом відсталості, розпусти олігархів, зубожіння народу, екологічних лих. Але крайні думки рідко відповідають дійсності. Про металургію консультує: Володимир РАПОПОРТ, бізнес-консультант

"Янукович – президент" звучить страшно і в багатьох людей викликає паніку - тож ZaUAorg спробував оформити підсвідомі страхи у перелік загроз, яких ми чекаємо від Януковича. Також ми склали список реформ, які повинна проводити правляча політична сила, якщо вона справд дбає про свою країну. Над заборонами і завданнями для нового президента думала: редакція ZaUA.org

Мабуть, єдина сфера, де Україну і Грузію навряд чи можна порівнювати напряму - антикризові проекти. Шлях виходу грузинів з кризи особливий, бо пов'язаний не стільки з фінансовими проблемами, скільки із повоєнною ситуацією після п’ятиденної війни з Росією в серпні 2008 року. $4,5 млрд., що їх виділили країні іноземні донори, стали по суті головним стабілізатором грузинської економіки, гальмом для соціальних потрясінь. А відносна прозорість використання цих ресурсів (принаймні публічне обговорення конкретних сум на конкретні напрями) ще й додало балів діючій владі. І саме такої прозорості українським чиновникам би повчитися. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Годі журналістам бути такими лінивими і нетворчими – шляхів для розвитку медіа вистачає, особливо в наш високотехнологічний час. Пропонуємо вашій увазі 20 ідей для зміни процесу подачі новин, які виробив редактор британської «Гардіан» Ден Гілмор. З чимось можна погодитися, з чимось ні, щось ZaUA.org уже використовує, а щось, можливо, і ви нам порекомендуєте. Повністю читайте тут. Підготувала: Оксана ДУТЧАК

Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Чому більшість пенсіонерів отримує кількасот гривень щомісяця, а окремі привілейовані категорії - десятки тисяч? Як змінити ситуацію, щоб ніхто - по можливості - не пішов ображеним? Чи можна довести до кінця пенсійну реформу, якщо в уряду немає ані коштів, ані бажання? ZaUA.org попросив відповісти на ці питання Миколу КУЛЬЧИНСЬКОГО - голову підкомітету з питань законодавства у сфері пенсійного забезпечення комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Підготував: Юрій ПАЛІЙЧУК

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ