Моє життя не просто пов'язане з Донбасом. Я корінний донеччанин. Я завжди жив в Донецьку і у нас так прийнято, що Донецьк тісно пов'язаний з вугільною промисловістю. Я народився в сім'ї робітників. Батько у мене був шахтарем. Моє майбутнє він бачив так: це повинна бути шахта і тільки гарна посада. Після школи я вступив до Донецького національного університету на гірничо-геологічний факультет. Ще під час навчання в інституті мене стали цікавити духовні речі - чи, може, пов'язати своє життя не з вугільною промисловістю, зі священицькою діяльністю. Продовжуємо публікувати історії «Нові герої Донбасу» про людей з Луганщини та Донеччини, котрі ризикували життям, зупиняючи російську гібридну армію. Більше історій тут

- Блокпост рaзнесли в хлам укроповский. - Разнесли? Моя умничка! Ой, моя заечка, я тебя .... (люблю)

Хоробрість та самопожертва вояків не здатна змінити реалій співвідношення сил та рівня технічної оснащеності армій. У дискусіях щодо стратегії України у протистоянні з Росією часто посилаються на фінський досвід. «Рішучі патріоти» розповідають як маленька Фінляндія перемогла СРСР. При цьому зазвичай опускають неприємний факт, що після кожної військової «перемоги» фіни втрачали нові території. Прихильники «болючих компромісів з Росією» наводять Фінляндію як приклад успішного розвитку країни, яка погодилась співпрацювати з агресором. Історія опору Фінляндії СРСР справді повчальна для України. Але саме історія, а не міф. Автор: Максим Паламарчук

Блокада вугілля схожа на добре розіграну виставу. Якісь дивні люди спочатку не пускають вугілля з окупованих територій в Україну, а потім гібридні керівники «Л/ДНР» оголошують, що у відповідь на блокаду Україною (!) перебирають під контроль підприємства, корі працювали там «під українською юрисдикцією». Новиною стало і саме існування нашої юрисдикції там. Україна думала, що "переграє" Кремль, та це, схоже, була пастка. Автор: Орест Зог

Переважно українські книжки про нинішню війну слабкуваті. Їх автори не дотягують до того, щоб опублікуватися в The New Yorker. Тим часом Росія починає продукувати сотні літературних текстів про війну на Донбасі. І хоча на брехні не напишеш дійсно гарної літератури, українським письменникам варто працювати швидше і якісніше. Текст російською. Автор: Іван Ампилогов, журналіст, ветеран