Через успіхи українських військ під Харковом і Херсоном у російських “патріотичних” телеграм-чатах панує відчуття провалу та зростає невдоволення. Підтримка режиму в Росії сьогодні залежить від новин з фронту.Як має виявити себе в цій війні російське громадянське суспільство? Наприклад, зібрати гроші на військово-польовий госпіталь, каже Андрій Каліх, активіст і дослідник, який живе в Росії. Від 2014 року він виходить на протести проти російської агресії в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення долучається до збору коштів і допомагає українським біженцям, які вимушено опинились у Росії.Ми поговорили з Андрієм Каліхом про настрої в російському суспільстві та про волонтерський рух, що допомагає українцям.

— Відправили вам потяг з гуманітаркою з Чернівців. Там є все, що треба, — шість забитих вагонів. Зустрічайте вранці.Як зустрічати? Чим завезти? Хто розвантажить? Від часу заснування ініціативи “Солом’янські котики” минув лише тиждень. За ніч ми продумали план і зібрали волонтерів, а за допомогою щодо авто звернулися до Зграї.

— Більшість батьків цього року були готовими викопати новий підвал у школі, щоб діти могли вчитися очно, — розповідає Олена Павловська, заступниця директора з навчально-виховної роботи київської гімназії №136, де навчаються учні 5-11 класів.Після трьох місяців дистанційки і трьох місяців канікул батьків можна зрозуміти.

Ця історія відбулася наприкінці липня — на початку серпня на "дорозі життя", що веде з окупованого Приазов’я до Запоріжжя. Альона Авербах з Бердянська, кішка якої загубилась у Василівці під час евакуації, через місяць пошуків повернулася за нею. "Ви та сама дівчина, яка шукає кішку? Про вас тут усі знають", — казали їй люди, які по кілька днів чекали в автоколоні з машин і автобусів, прориваючись з евакуації. Оголошення про зникнення висловухої британки Альона Авербах розмістила у 13 спільнотах: у вайбері, телеграмі та фейсбуку. Також видрукувала кілька примірників і передала їх перевізникам, які їздять через Василівку

Москва точно не була готова до вибухів в окупованому Криму, і якщо саме українські сили вдарили по авіабазі в Новофедорівці, тоді це можна назвати переломним моментом.

Колишній верховний головнокомандувач союзних військ НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс спрогнозував, коли може закінчитися російсько-українська війна.

Американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус пише у The Washaington Post, що поширена нині думка про те, що довга війна вигідна насамперед Росії, може виявитися хибною. "Тексти" публікують дещо скорочений переклад колонки.

— У нашій квартирі час ніби зупинився. Застелене ліжко. Сашина дитяча. Здається, можна зайти й випити чаю. Мені дуже боляче, що туди поселять невідомо кого", — каже Наталя Бур'яненко.Вона вісім років платила за комунальні послуги у квартирі в окупованому Антрациті, що на Луганщині, бо сподівалася повернутись у свій дім. А зараз знайомі, які там залишилися, кажуть, що квартира нібито за борги потрапила в перелік тих, де окупанти зламуватимуть замки й заселятимуть мешканців окупованих українських міст, що залишилися без житла.

Якісно зібраний рюкзак бойового медика коштує одну-дві тисячі доларів і може врятувати життя десятьом людям. Індивідуальна аптечка має бути в кожного солдата. Але цього всього нині критично бракує: 24 лютого українська армія зросла в кілька разів.Україна виявилася не готовою до повномасштабної війни, виробники тактичної медицини в усьому світі теж не сподівалися на такі обсяги замовлень. Зараз волонтерам ніде купувати медичні засоби для армії, тому деякі люди почали відправляти на фронт неякісні саморобні турнікети, протерміновані ліки й просто непотрібні речі. Але неякісні медичні засоби не лише не допомагають — вони вбивають.

– Хата, в якій я прожив сорок років, згоріла, влучив снаряд, - розповідає 63-річний мешканець Чернігова Василь Примаченко. - А туалет, у якому довелося місяць жити, стоїть і досі у дворі у провулку Радіщева на Бобровиці (мікрорайон Чернігова). Зараз він живе у кімнатці в колишньому дитсадку в центрі Чернігова.