У звичайному житті мешканець іспанської провінції Андалусія Олександр Василенко — продавець елітної нерухомості з офісом неподалік Марбельї. Ексклюзивні вілли в Іспанії, Греції, Португалії й на Кіпрі, представлені на його сайті, коштують по кілька мільйонів євро. Проте кілька разів на місяць він перевдягається в театральний костюм, пошитий за останньою модою 1920-х, і з респектабельного рієлтора перетворюється на похмурого отамана Асоціації волзьких казаків в Іспанії, представника Спілки казаків-воїнів Росії та зарубіжжя.Василенко — один з сотень агентів впливу Росії, які під виглядом казацьких організацій просувають її інтереси в країнах Європи. Таке казачество* — одна з недооцінених і найменш вивчених загроз “русского міра” для Заходу. Під виглядом культурно-патріотичних громадських організацій парамілітарні об’єднання займаються проросійською пропагандою у великих європейських містах, беруть участь у провокаціях і тісно співпрацюють з посольствами та “русскімі домами”. Водночас очолюють їх люди, глибоко інфільтровані в європейське суспільство, які без кителя, шаблі й папахи видаються середньостатистичними місцевими мешканцями.У рамках підготовки до релізу наступного оновлення нашого проєкту “Бактерії русского міра”, ТЕКСТИ привідкривають завісу над масштабами казачої мережі в Європі.

Історик, публіцист і колумніст The Guardian Тімоті Ґартон Еш пише про те, що найбільшою загрозою для "русского мира" є не Захід, а Путін. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.

ТЕКСТИ публікують фототред з коментарями щодо однієї школи на Херсонщині, де мешкали російські окупанти з березня до середини жовтня.

Фахівчиня у сфері консалтингу та наукова керівниця програм управлінського розвитку з репутаційного менеджменту Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) Марина Стародубська пише про те, як не говорити з росіянами. Далі пряма мова (текст англійською – тут).