#самоорганізація

Статті

Завдяки активістам і міліції торгівля первоцвітами у Києві пішла на спад. В інших містах процвітає.

Для того, щоб квіти витримали переїзд, їх виривають разом із корінням (цибулинкою). Первоцвіти везуть великими оптовими партіями по кілька десятків тисяч екземплярів, а потім розвозяться по торгових точках, ця схема досить добре налагоджена. У Києві продають квіти Карпат, Криму, Вінничини. Як потепліє починається масове винищення первоцвітів навколо Києва. Автор: Олексій Василюк, графіка: Олександр Карачевський
Статті

Більше трьох не збиратися. Чому БЕЗ ЗАКОНУ про мирні збори краще ніж ІЗ ЗАКОНОМ.

Європейський суд з прав людини визнав заборону мітингів українськими судами незаконною і рекомендував прийняти законодавство, котре регламентує проведення мирних зборів. Організації, які проводять багато протестних акцій, переконані, що прийняття такого закону – смерть для свободи зібрань і п’ять років боролися проти відповідного законопроекту. Виходом міг би стати невеликий за обсягом і гранично чіткий законопроект про свободу мирних зібрань. Саме про свободу, а не загалом про порядок проведення. Теоретик і практик мирних зборів: Тарас Шамайда
Статті

Не за страх, а за совість. Три історії київських волонтерів на боротьбі зі снігом

Як і в будь-яких екстримальних умовах, на минулому вік-енді самі визначилися столичні герої та антигерої. Тут вам і хай-тек краудсорсери, і гавроші з міських окраїн, і ентузіасти з лебідками в багажниках. Висновок із стихії можна зробити обнадійливий: значні групи кияни змогли самоорганізуватися. Автор: Сергій Клімович
Статті

Онлайн-активізм в Україні. До революції далеко, але конкретні проблеми вирішуються

Ваш клік чи перепост навряд чи змінить світ, забезпечить справедливість, зупинить корупцію чи викорінить бідність. Але завжди є ймовірність,що саме він стане тою останньою краплею, яка переповнить чашу чи наповнить її. Тим часом, саме пожертви й доброчинність є одним із найсильніших аргументів прихильників онлайн-активізму за кордоном. Кліківізм досліджувала: Ярина Михайлишин, студентка Школи суспільних наук Інституту філософії і соціології Польської академії наук, Варшава

Підтримайте нас