Підручник «Страноведение. Россия» роздавали у східних регіонах України та в Криму. «Ми не дозволимо, щоб через ці підручники на нас, росіян, нацьковували молоде покоління. Ми повинні домогтися, щоб ці підручники відповідали історичній правді і щоб вони відповідали головній меті історії - не розпалювати ненависть між народами, а створювати між ними дружбу. Це, до речі, європейський підхід. Ми - європейці. А ті, хто писав ці підручники, Вакарчук, ющенки - вони антиєвропейці», - говорив ще у 2010-му році депутат Держдуми РФ Сергій Марков у Севастополі. В деяких українських школах ці підручники використовуються і досі. Текст: Любов Величко

«На уроках хлопці жують чіпси і грають у мережеві ігри в телефонах, вчителя ніхто не слухає», - описує атмосферу на уроках в одному з київських ліцеїв учениця 5-го класу. Перед нами піраміда, непорушна вершина якої - смартфон. Під нею метушаться батьки, вчителі і діти. Вершина стає центром дитячої уваги й інструментом контролю для батьків. Невідомо тільки, що робити вчителям у цій системі координат? Не вдавати ж, що вершини немає?

Пів шкільного року минає з часу, коли Міносвіти оголосило, що життя учнів початкової школи стане легшим. Спробуємо підбити перші підсумки. "Незрозуміло, як перевіряти контрольну: без оцінок чи з оцінками, чи треба фіксувати в класному журналі її результати? – зауважує співавтор Державного стандарту й навчальної програми з математики Оксана Онопрієнко. – В українській мові зменшили кількість контрольних, але їх перекинули в літературне читання. З природознавства раніше були контрольні у межах 15-20 хвилин максимум, а зараз вимагають повноцінну роботу з десяти завдань". Автор: Надія Швадчак