Марія та двоє її дітей два роки тому переїхала з Донецька в Маріуполь. У Донецьку була робота, квартира й чоловік. У Маріуполі – батьки й невідомість. Як заробляти на життя, де жити, як влаштувати дітей до школи, коли в них немає жодних українських документів? Але наважилася. Донецьк усі останні роки повільно деградував. Молоді люди їхали звідти – хто в Україну, хто в Росію, тільки щоб не залишатися там, на території беззаконня й невизначеності.

Тут не скидають у батьківську групу в месенджері домашні завдання, не обговорюють поведінку дітей і, звісно, не збирають грошей

— Ма, сьогодні в школу привезли великі ящики з ківі, грушами та яблуками й усім роздавали. Я так полюбила ківі, — хвалиться донечка.Златі дев’ять, нині вона навчається в інтернаціональній мовній школі в Ден-Гелдері. Місто — на крайній півночі Нідерландів на узбережжі холодного й майже завжди неспокійного Північного моря.

— Більшість батьків цього року були готовими викопати новий підвал у школі, щоб діти могли вчитися очно, — розповідає Олена Павловська, заступниця директора з навчально-виховної роботи київської гімназії №136, де навчаються учні 5-11 класів.Після трьох місяців дистанційки і трьох місяців канікул батьків можна зрозуміти.

З Сергієм Шишковським, учителем історії з Херсонщини, ТЕКСТИ поспілкувалися в рамках конференції “Південь під ударом”, організованої Центром близькосхідних досліджень. Сергій лише нещодавно виїхав з окупованої території, тому розповів багато цікавих фактів про намагання окупантів перевести освіту херсонців на російські рейки

В українській фейсбук-групі “Батьки SOS” з початком війни обговорюють навчання в закордонних школах, до яких пішли маленькі біженці з України. Ми вибрали найцікавіші, на нашу думку, враження про те, як влаштовано процес навчання. Жодне з них не претендує на узагальнену оцінку шкіл чи освітньої системі в кожній з країн. Ця група відкрита для всіх охочих, цитати наводимо з указуванням авторства й незначними скороченнями.

Мої діти пішли до польської школи вже за кілька днів після приїзду. Далі навчатися дистанційно ми не хотіли. По-перше, через хоч і невелику, але різницю в часі. По-друге, мені не дуже подобалися уроки, на яких діти по пів години обговорювали вибухи чи стрілянину. Я хотіла, щоб школа, навпаки, відвертала увагу дітей від війни. Ну й по-третє, важливим моментом була соціалізація. Мої діти мали спілкуватися з однолітками, пізнавати культуру і звичаї країни, в якій опинилися.

Поки в Україні зносять пам’ятники колоніальному минулому, українські школярі вивчають напам’ять вірші російського поета. І не лише його

У ніч на вівторок російські загарбницькі війська здійснили ракетний удар по Краматорську Донецької області, внаслідок якого зруйновано загальноосвітню школу № 15. На місці влучання російської ракети зафіксовано вирву шириною у 15 м та глибиною майже 3 м (на фото). Ракетних ударів по Краматорську завдавали й на початку березня. Тоді рашисти "денацифікували" житлові квартали міста. Все відбудуємо!Фото: FADEL SENNA/AFP via Getty Images