Вибори президента України в 2019 році були унікальними з погдяду на медійні технології. Вперше соціальні мережі на одному рівні з традиційними медіа конкурували за вплив на свідомість виборця. Таке поєднання призвело до перенасичення інформацією та до поляризації суспільства. Способи впливу ЗМІ та технологічні тренди цьогорічної передвиборчої кампанії обговорювали на дискусії про «Роль медіа і соціальних мереж під час виборів» на Львівському медіафорумі. Занотувала Анастасія Сафандула, Фото Олени Високолян

Останніми роками наш лексикон поповнився купою образ на політичному та інформаційному ґрунті, серед яких «зрадофіли», «порохоботи» та «журнашлюхи» — чи не найкультурніші. Хвиля ворожнечі зачепила всіх, хто не залишався осторонь політичних подій, — прихильників перемоги і зради, прихильників Петра Порошенка та його противників, медіа та журналістів, а ближче до виборів 2019 року — прихильників і противників Володимира Зеленського. Ми вирішили подивитись, як ширилася ця ворожнеча в Твіттері, що було каталізатором її виникнення або міграції з російського в український інформаційний простір. Період: з 1 січня 2012 по 1 січня 2019 року. Дослідження, текст і графіка: Євгенія Дроздова

Більшість зірок Інстаграму – дуже оголені та мають гарну спортивну фігуру, або ж мега-відомі. В цій соціальній мережі легше продати модні речі чи косметику, ніж політиків. Згідно з аналізом HypeAuditor, підписники Зеленського цікавляться здебільшого модою, подорожами та фотографією. За даними цього аналітичного інструменту, серед його підписників близько 1 мільйона ботів, а в топі міст, які стежать за ним – Москва. Більшу частину своєї аудиторії новообраний президент наростив за час виборчої кампанії. Автор: Антон Павлушко