Коли на вулицях Ірану почалися масові протести, більшість традиційних ЗМІ їх, за великим рахунком, проігнорували. На CNN показували інтерв'ю з товстими мотоциклістами. Жоден інший американський канал не проявив себе краще. Про іранське телебачення говорити, звісно, не доводиться: цензура. Британське ВВС та арабська Аль-Джазіра виявилися швидшими. Але найважливішу роль відіграв інтернет.

Президентські вибори, що відбулися в Ірані 12 червня, наступного ж дня переросли у масові виступи проти махінацій з підрахунком голосів. Однак світ навряд чи дізнався б про масштабні сутички з поліцією, сльозогінний газ та арешти студентів, якби не соціальні інтернет-сервіси на кшталт Twitter i Facebook. Автор: Іван Мельник

Завдяки соціальним мережам Інтернету у Гватемалі розкрито масштабну корупційну аферу та ряд убивств. Президент на грані відставки, з найбільшого банку масово забираються вклади, на вулицях столиці постійній мітинги. Автор: Сергій Лук’янчук