Квінтесенцією корпоративної культури в українських реаліях залишається гарно організована пиятика – більшого, здається, не треба ані працедавцям, ані трудовим колективам Досліджував корпоративну культуру Костянтин Воздвиженський, в рамках проекту в рамках проекту "Естетика сучасної України"

«Свобода» вповзла у парламентські будні із невимушеною легкістю бронтозавра. По модулю прихід і Гітлера, і Гавела був наслідком одних і тих самих проблем: відсутності довіри до держави, прагнення народом змін і привабливістю простих рішень. Ця потреба була реалізована Гітлером і Гавелом у радикально інший спосіб. Адже на одному і тому самому підмурку можна збудувати і демократію, і диктатуру. Автор: Олександр Зінченко

Колишній австро-угорський кордон із Російською імперією став для мене відкриттям. Я, потрапили у своєрідні «анклави» української держави, де міцно збереглися устої колишньої австрійської імперії. Якщо ж після цих «анклавів» відразу потрапити в «зону» колишньої Російської імперії, то мимохіть ніби переносишся в 19 сторіччя й бачиш: от вона російська занедбаність, і от вона – австрійська чепурність та охайність. Закинутим кордоном вештався: Олесь Кульчинський

В Україні так і не сформувалося якогось свого специфічного терміну на позначення місцевої буржуазії. Доволі чисельний прошарок між олігархами і базарним пролетаріатом залишається безіменним, бо не надто прагне публічності і щосили захищає свій приватний простір від зайвих очей. Вивчав ділове середовище Костянтин Воздвиженський

“Я ж ска-за-ла не лі-зь на гір-ку, во-на бру-д-на” — ритмічно гамселить по попі мама свого трирічного непослуха, який намагається захиститись, підставляючи ручку під удари. Поки я думаю, чи соромно їй дубасити дитину за те, що замастила штанці, на іншому кінці того ж майданчика інша матір голосить: “Та я тебе в зоопарк віддам, подалі від нормальних дітей”. “Я бачу, як на вулицях батьки б’ють за будь-що: впала дитина — б’ють, стрибнула — б’ють, погано вчиться — б’ють. Автор: Валентина Кузик