Українці потрапили в полон власних очікувань щодо стрімкого контрнаступу. Проте бліцкригу не сталося — як багато хто з експертів і попереджав. Але чи означає це, що контрнаступ захлинувся? Вочевидь, ні — і ось чому.

20 червня в мережі зʼявилися детальні супутникові знімки Каховського водосховища після підриву греблі й Каховської ГЕС

Через тиждень після знищення греблі та Каховської ГЕС Великий Луг видно на супутникових знімках. На дні зниклого вдосховища вже знаходять перші артефакти козацької доби.Руйнування греблі стало трагедією для усього півдня України, машстаби якої можливо оцінити лише згодом, але звучать і голоси про сакральні знаки і "звільнення" Великого лугу від води як символ майбутнього відродження України.Що ж ховала вода Каховського водосховища?

Поки Міноборони закликає мовчати про початок українського контрнаступу, новини все одно поступово наповнюють українське інформаційне поле. Та оскільки офіційна позиція України — мовчання, люди беруться читати й дивитися те, що повідомляють росіяни, а там — зрада. Західні оглядачі й журналісти за браком інформації й офіційних повідомлень з боку України також користуються російськими джерелами й формують викривлену картинку світу. Певний сенс у мовчанні є, але інформаційну тактику супроводження боїв потрібно змінювати.

“Росіяни сиділи верхи на танках і співали пісень, вони були такими розслабленими”, – згадує торішні події учасник того бою. Богдан Яворський, голова ГО “Бучанська варта”, розповів, як 28 цивільних 27 лютого 2022 року вирішили зупинити колону російської техніки, коли зрозуміли, що боронити Бучу нікому.

Дніпро повертається у своє старе річище по мірі того, як вода поступово виходить із Каховського водосховища. Формується рельєф, який стане для нас звичним у наступні роки та може змінити військові обставини.

Розповідає інженер, який проєктує греблі.Read this article in English

Підрив російською армією Каховської ГЕС не лише призвів до загибелі людей, екологічної катастрофи й страшних руйнувань. Це один із найбільших терористичних актів, який знала історія людства, але справжній масштаб цього жахіття ми збагнемо тільки згодом.

Інформаційний голод, колабораціонізм, тиск з боку окупантів, недовіра до довколишнього світу — такими є ключові виклики, перед якими постали громади в тимчасовій окупації. Як вони з цим упоралися? Навчилися шукати альтернативні джерела інформації, чинили спротив усіма доступними способами, застосовували переваги децентралізації та цифровізації.Центр близькосхідних досліджень на прикладі двох деокупованих громад на Херсонщині — Станіслава й Зеленівки — вивчив, які трансформації відбулися на окупованих територіях. ТЕКСТИ зробили конспект з презентації дослідження, яку провів голова центру Сергій Данилов.

Історію про те, як росіяни окупували найбільшу в Європі АЕС, відзначили у спеціальній номінації від Bihus.Info «Одним фронтом» на 14-му щорічному українському конкурсі професійної журналістики “Честь професії”.Цей матеріал – результат співпраці команди ТЕКСТІВ та Запорізького центру журналістських розслідувань.