Розповідати про "недолугих росіян" зручно, бо це не змушує захід переглядати власні військові доктрини, сформовані ще з часів Другої світової війни. Однак імовірно, що навчені солдати ворогу й не потрібні, бо сталінський підхід "м’ясорубки" для них дієвіший за отримання переваги в бою. Визнання цього має змінити спосіб, у який захід допомагатиме Україні.Девід Е. Джонсон, дослідник у некомерційній організації RAND та в Інституті сучасної війни у ​​Вест-Пойнті, пропонує своє бачення, чому недооцінка супротивника може зіграти злий жарт з Україною і союзниками. ТЕКСТИ наводять адаптований переказ його статті.

Історик Сергій Громенко пише про те, що доки в Україні не буде розроблена та втілена стратегія розвитку гуманітарної сфери, ми залишатимемося у небезпеці. Далі пряма мова.

Одне з найважливіших міст на сході України поступово переходить під контроль російських загарбників. Під перехресним вогнем залишаються близько 12-13 тисяч мешканців, які все ще проживають у місті; це лише заледве кожен восьмий зі 100 тисяч, які проживали тут до війни. Британське видання The Guardian фіксує, що відбувається в Сєверодонецьку просто зараз.

Іноді важко сказати, чи прагнуть президент Байден і його стратеги, щоб Україна виграла свою оборонну війну проти Росії. Чи вони лише хочуть, щоб вона просто вижила і підписала перемир'я, після якого ще більше її територій залишиться під контролем Росії, пише The Wall Street Journal. Ця неоднозначність стає проблемою, тоді як російські війська досягають нових військових успіхів на Донбасі, наголошує видання. Наводимо переклад статті.

Західні союзники починають розходитися в думках щодо умов укладення миру, пише британський тижневик The Economist. Наводимо переклад матеріалу.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков пише про поточні цілі України та Росії й роль Заходу у їхньому досягненні.