З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

Держекоінспекція розповіла про стан водних ресурсів Київщини. Справи кепські.

У цей спекотний період, коли так хочеться залізти в якусь воду, нагадаємо маловідомий факт: більшість наших уявлень із фільмів і книжок про те, як тоне людина, є фатально хибними.

Об’єднання рибалок, любителі тварин, захисники річок і лісів, борці за чистоту повітря та вулиць – загалом пів сотні організацій виступили проти планів уряду забрати з підпорядкування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і передати у Мінагро три державних агентства – водне, лісове та рибне.

Тексти майже в режимі онлайн відстежують, як “випаровується” вода з кримських водосховищ. Поки що це не апокаліпсис, але, здається, окупаційна влада на шляху до нього. Тому лемент російських пропагандистів лише гучнішатиме.

Зі зміною клімату питання води стає критично важливим не лише для Криму, але й для півдня України. Віддавати її ворогу для забезпечення військ на півострові – це пряма зрада.

При тому, що води через посуху, пов'язану з відсутністю метеорологічної зими, бракуватиме й у материковій частині України.

У більшості українських річок спостерігається аномально низький рівень води, а оскільки взимку майже не було снігу - не буде і весняної повені. Вперше за 120 років склалася ситуація, коли права українців на воду можуть бути обмежені.