Ви ще не вирішили, куди б з’їздити на довжелезні вихідні? І не хочеться до Криму чи Одеси, як це робить більшість? Пропоную зробити все навпаки – помандрувати північними регіонами нашої країни. Зважаючи на те, яка скромна цьогоріч весна, навряд чи там буде гірше, ніж «на морях». Отож, до вашої уваги – кілька цікавих місць Північної України, що їх варто та нескладно побачити. Повторюся: лише кілька, насправді наша Північ значно багатша й розмаїтіша, та на глибші дослідження вам уже знадобиться більше часу. Подорожував: Олег Коцарев, графіка Діана Єременко

Колишній австро-угорський кордон із Російською імперією став для мене відкриттям. Я, потрапили у своєрідні «анклави» української держави, де міцно збереглися устої колишньої австрійської імперії. Якщо ж після цих «анклавів» відразу потрапити в «зону» колишньої Російської імперії, то мимохіть ніби переносишся в 19 сторіччя й бачиш: от вона російська занедбаність, і от вона – австрійська чепурність та охайність. Закинутим кордоном вештався: Олесь Кульчинський

Україна часто здається туристично непривабливою своїм же громадянам через стереотипи: в Карпатах були, в Криму теж – що ми ще не бачили. Коли нагадуєш про Світязь і Шацькі озера, то нерідко чуєш у відповідь: а де це, хіба то Україна. Нерозкручене не означає «погане». Річки й озера є чи не в кожній області, однак каскад Шацьких озер – місце унікальне, про це розповість будь-який довідник. На озера їздив: Костянтин Воздвиженський

Про фотовиставку «Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА», що проходила в Українському домі, я спочатку навітьне знав. Але увагу до неї привернули члени «Свободи» та інших національно-патріотичних організацій і партій. Вони увірвалися до демонстраційної зали і почало нищити експонати. Загалом міліція затримала 13 осіб. На виставку ходив: Антон ЗІКОРА

Як відомо, в російському православ’ї з багатьох святих звикли робити імперські символи. Мовляв, боролися не лише за віру, Христа, але й „за царя и отєчєство”. Причому історія перекручується так, мовби ані України, ані мови ніколи й не існувало – лише Малоросія і „нарєчіє”. Скажімо, у Почаївській лаврі не часто згадують про причетність насамперед до української, а не „всеруської” історії двох своїх святих: і Йова Залізо з XVII-го сторіччя), і преподобного Амфілохія, котрий був прихильником незалежності і лікував бійців УПА. Житіє святого досліджував: Олесь КУЛЬЧИНСЬКИЙ