Texty.org.ua спільно з Чеською громадською організацією «Асоціація з міжнародних питань» оголошують набір на навчання викладачів та студентів факультетів і кафедр журналістики закладів вищої освіти України й журналістів-початківців із регіональних медіа на короткостроковий навчальний курс «Війна в Україні на картах».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну різні хакери почали ламати поштові сервери російських структур і викладати їх вміст у публічний доступ. Як знайти там хоч якусь важливу інформацію? Ми адаптували Aleph — програмне середовище для індексації документів — і в експериментальному режимі завантажили туди майже два десятки таких “зливів” російських компаній і держструктур. У цьому тексті розповідаємо, як працювати в цій системі. Лінк на сам інструмент — у кінці статті.

На початку вересня Київ накрило смогом, в окремі дні датчики та спеціалізовані сервіси вказували на те, що якість повітря в столиці – чи не найгірша в світі. Офіційно в Державній службі з надзвичайних ситуацій називали близько півдесятка населених пунктів у різних куточках Київської області, пожежі в яких могли стати причиною задимлення міста. Карти, які вивчили ТЕКСТИ, показують, що інтенсивність цих пожеж значно поступається великим вогнищам у Зоні відчуження.

Видання The New York Times проаналізувало понад 1000 фотографій ракет і боєприпасів, які використовують росіяни у війні проти України. Масштаб доказів, які журналісти зібрали та каталогізували, свідчить, що найпоширенішим є використання некерованих боєприпасів. Понад 210 визначених типів зброї заборонено міжнародними договорами. Усі, крім кількох, були забороненими касетними боєприпасами, разом з їхніми суббоєприпаси, які можуть становити серйозну небезпеку для цивільного населення впродовж десятиліть після закінчення війни. До того ж багато атак по цивільних об’єктах можна кваліфікувати як воєнні злочини. ТЕКСТИ наводять скорочений переказ цього матеріалу.

Британський журналіст Ден Кірбі знайшов табір у Леонідівці Пензенської області, де росіяни розмістили примусових переселенців із Маріуполя. Виявилося, що він розташований поблизу колишньої військової бази, яка з часів Другої світової війни використовувалася як звалище радянської хімічної зброї. З 2008 по 2017 роки звалище в Леонідівці було частиною програми РФ із зменшення арсеналу нервово-паралітичних речовин, що включав VX і зарин. «Тексти» наводять головне з його розслідування.

Американські журналісти тиждень працювали у Бучі, містечку, яке стало символом жахливих злочинів російської армії проти цивільного населення України. Вони провели десятки інтерв’ю з родичами та близькими загиблих мешканців містечка, а також слідчими, коронерами й чиновниками, щоб зафіксувати обставини цих смертей. Зафіксувавши події цього моторошного місяця окупації, вони створили карту. «Тексти» переказують основне з матеріалу, повну версію і фоторепортаж можна побачити тут.

Журналісти The New York Times провели величезну роботу із верифікації та прив’язки до місцевості фото та відеодоказів знищення російськими військами цивільних об’єктів в Україні. Кількість таких випадків повністю спростовує будь-які твердження росіян про постановку з боку української сторони або про тотальне використання цивільних об’єктів військовими.

У війни Росії проти України є багато прихильників у соцмережах Південно-Східної Азії та країн Африки. Щонайменше частина з них – реальні люди, хоча є й ознаки ботоферм, здатних підіймати в тренди в цих регіонах хештеги на кшталт #IStandWithPutin чи #IStandWithRussia. Директор Центру аналізу соціальних медіа аналітичного центру «Демос» у Лондоні Карл Міллер у колонці для The Atlantic пояснює, у чому небезпека цієї ситуації. «Тексти» наводять переклад із незначними скороченнями.

Китайська соціальна мережа TikTok цензурує відео про війну з України для користувачів із російським ІР. Вони роблять це на виконання російського закону «про протидію фейкам». Щоб довести це, журналісти громадської громадської телерадіомовної корпорації NRK провели експеримент, створивши два аккаунта в ТікТок для «українця» і «росіянина». «Тексти» переказують цю показову історію.

Російські вояки часто і багато спілкуються через відкриті, незашифровані канали зв’язку. Це уже неодноразово ставало причиною смерті ворожих зайд, навіть рівня генералів. Відділ візуальних розслідувань The New York Times провів неймовірну роботу з верифікації частини радіоперехоплень, які можна було зняти у відкритому ефірі під час наступу на Макарів Київської області.