«Головним редактором щоденної газети чи журналу може бути правочинна особа, що має польське громадянство та не позбавлена публічних прав». Тобто, польське законодавство чорним по білому забороняє не громадянам Польщі очолювати ЗМІ. Про це йдеться в законі «Prawo prasowe», назву якого можна перекласти як Закон «Про пресу». В Україні теж би було доречно запровадити таку норму. Адже «головред із Росії» стає все частішою реальністю в українських ЗМІ. Це при тому, що в самій Росії журналістика набагато менш гостра, ніж в Україні. Текст: Роман Кабачій

«Приїхав би до нас до Дніпропетровська на екскурсію, тоді би так радісно це не шейрив», - прокоментувала місцева журналістка Марина Давидова мій перепост зображення великого банера на стіні дніпропетровського автовокзалу, на якому противники екс-регіоналів написали: «Оккупационный блок. Единственная оппозиция к Украине». І пояснила, що мала на увазі: «Місто поділене на зони впливу, чорнуха – відрами, цистернами. Яка там сучасна Європа, ви про що! Середньовічне мочилово, гризня і лайнокидання. Це так, якщо дуже коротко». Текст: Роман Кабачій

Сама по собі прозорість медіавласності не вирішує всіх тих проблем, з якими зіткнулося сьогодні українське суспільство. Однак вона дасть можливість вирішити пов’язані з нею питання — зокрема, монополізації регіонального медіаринку, або повністю безправного положення журналістів, які не можуть захистити свої трудові права та часто отримують зарплати в конвертах. Автор: Олена Голуб, Інститут масової інформації

Замість конвеєра, який штампує журналістів за радянськими ГОСТами, потрібні маленькі лабораторії, де практики навчають ремеслу в режимі хендмейд. Автор: Отар Довженко, журналіст, викладач УКУ