Статті

Коли тридцять років тому починалася польська трансформація із соціалізму в капіталізм, передбачалося, що цей процес буде "поверненням до нормальності". Звісно, це була лише ілюзія. У політичній економіці ніколи не буває ніякої "нормальності". В Польщі за минулі три декади відбулася глибока переміна соціальних стосунків. Одним відкрилися незнані доти можливості. Проте одночасно для значно більшої кількості людей ця переміна означала тривалу відсутність можливості реалізувати пробуджені соціальні прагнення. Автор: Рафаль Вось, провідний польський економічний журналіст. Серед інших спрацював з "Dziennik Gazeta Prawna", "Polityka" і "Tygodnik Powszechny". Випускник права та міжнародних відносин Варшавського університету та Гамбурзького університету. Лауреат польсько-німецької премії журналістики у категорії преси. Нагороджувався Асоціацією польських журналістів. Автор книги «Дитяча хвороба лібералізму» і «Це не країна для працівників».

"Коли там отаке куриться, як ото в пеклі, до мене сюди болотні щурі з мишами, ніби потоком, у двір пруть. То чорні щурі. Біди у дворі й у хаті від них — повно. Запитайте пожежників. Коли вони гасять поле, то аж здригаються, бо щурі пищать, коли всі заживо вигоряють, які не встигли від вогню втекти". Кілька тижнів тому Київська міська адміністрація повідомила, що під Києвом горить торф і в столиці очікують на погіршення стану повітря. З яких саме інгредієнтів складається київський смог у довгу безвітряну погоду сказати важко, але домішка диму з торфовищ у ньому точно є.На торф’яники їздив: Олесь Кульчинський

Нещодавно GoogleMaps оновив супутникові знімки, і на них можна знайти позиції, які сьогодні залишають українські збройні сили. Зображення, які ви побачите нижче в статті, зроблені орієнтовно влітку або на початку осені 2018 року. Автор: Орест Зог, дані: Google Maps

У жовтні у видавництво «Discursus», за підтримки Українського культурного фонду, вийде друком книга репортажів Олега Криштопи «Останні українці Польщі». В ній зібрані унікальні історії українців із реніонів Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Любачівщина та Західна Бойківщина, яких у 1947 році у рамках операції «Вісла» депортували з їхніх земель та розпорошили на півночі та заході нової польської держави. Публікуємо розділ із книги. Автор: Олег Криштопа, книга «Останні українці Польщі»

Loud statements about the prospects of conflict regulation on Donbas keep up the optimism of those who support President Zelensky. At the same time, Ukrainian patriots, who realize the key to peace is kept in Kremlin and not in Kyiv, are very anxious since there are no details on Formula’s agreement. The Steinmeier Formula is demonized to the degree of threat. However, to understand what we can expect, it is better to analyze not the words, but the interests and motivations of key players. Author: Petro Buryatynsky

Київ, Львівська та Харківська області найкраще здають ЗНО з трьох обов'язкових предметів. Щодо України загалом, то цікаво, що учні російськомовних шкіл здають українську краще, ніж інші. Автор: Христина Хмілівська, стажерка, графіка: Євгенія Дроздова

Почалося усе з того, що боєць і волонтерка зустрілися під час обстрілу. Йшов бій, чотирнадцятий рік, зв’язку немає. У волонтерки попросили телефон, і через нього командир підтримував зв'язок з бійцями під час бою. Потім вони зустрічалися знову, вона приїжджала допомагати цій військовій частині, вони довго не робили якихось кроків, лише дивилися одне на одного й спілкувалися про справи. Це все тягнулося певний час, але зараз вони вже разом, і це дуже хороша й віддана одне одному пара. Про кохання і секс на війні зі старшою викладачкою кафедри психології Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля Тетяною Єрмолаєвою розмовляв Володимир Пастушенко

Те, як працює економіка в світі — радикально змінилося, тож радикально змінитися має й політика. Країни «багатого» світу — це мільярд споживачів, а також мільйони фірм і компаній. І кожне з них приймає власні рішення. Проте існують також потужні публічні інституції, які намагаються скеровувати економіку. Передусім це центральні банки, які встановлюють фінансову політику, та уряди, які вирішують, скільки саме витрачати й позичати. Переказ статті із The Economist та деяке її тлумачення— Павло Контрактович

Абсолютно бідних людей, які жили б на один долар на день, у нас немає. До того ж, наші люди люблять применшувати свої доходи й прибільшувати витрати. Багато хто має доходи поза основною роботою, але не вважає їх "повноцінними" грішми. Нещодавно Центр близькосхідних досліджень детально вивчив «культуру бідності» у двох райцентрах Херсонської області. Результати виявилися дуже цікавими. Дослідження – це спроба дати відповіді на глобальні питання: хто ми є, що з нами відбувається, чому ми саме там, де ми є. «Тексти» тезово сформулювали основні пункти цього дослідження. Про бідність читав і слухав: Андрій Гарасим

Якщо сказати про «Дивних людей» однією фразою, то давно я не сміявся так довго і щиро. Книжка просто нашпигована гумором. І гумор цей тонкий і глибокий. Ні, примітивні жарти теж є, але вкрай мало. А здебільшого —добра іронія. Україна, описана Чапаєм, неймовірно гарна, попри всі економічні та соціальні проблеми. Люди, що живуть в Україні, назагал добрі, хоч і мають тисячі недоліків. Євген Лакінський, автор книги «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді» https://facebook.com/MiyKvebek/