Статті

Їх так багато, що більшість народу сприймає ці храми як наші. Ну як же: мають понад 100, часом і 150 років — точно наші. Вся Волинь — в таких дерев’яних і синеньких. Часом вони вже під вагонкою, часом із напиленням штучної позолоти на верхах. Йдеться про архітектурний стиль православних церков. І на Поділлі вони масово зустрічаються. На Полтавщині. На Київщині. Всюди. Західні області не виняток: за останні 30 років навіть там набудували багато що «під Кіжі» і а-ля Новгород, у той час як власна архітектурна традиція забута й відкинута.Автор: Ірина Пустиннікова

Останнім часом увага суспільства прикута до ситуації з паводком у Закарпатті. Facebook звинувачує в ній лісівників, як основний аргумент часто використовуючи відео з двома ящиками. Мовляв, от із цього відео все зрозуміло. Підтримують таку думку і в команді Зеленського, і тому обіцяють «зупинити варварські рубки лісів Закарпаття».Петро ТЄСТОВ, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»

Чоловіки, не маючи здорового контакту зі своїми емоціями, нерідко виплескували своє розчарування життям на своїх рідних у вигляді фізичного насильства. Багато з них, намагаючись утекти від реальності, починали зловживати алкоголем, що значно погіршувало ситуацію. Жінки, через різницю у фізичній силі, більш схильні до психологічного насильства. І воно теж процвітало в Союзі. Виснажені дружини знайшли маси способів психологічно каструвати своїх чоловіків – постійно знецінювали їх і дорікали їм, порівнювали їх з більш успішними чоловіками. Автор: Оксана Королович, психотерапевтка PhD, експертка кампанії UNICEF «Говори проти насильства»

Невизначеність зовнішньополітичного курсу, розгубленість західних партнерів і гостра урядово-парламентська криза всередині країни — такі головні підсумки першої промови нового президента. І хоча виборцям Зеленського такий стиль, схоже, подобається, якщо так піде далі, країна довго не витримає. Автор — Тарас Шамайда

Останніми роками наш лексикон поповнився купою образ на політичному та інформаційному ґрунті, серед яких «зрадофіли», «порохоботи» та «журнашлюхи» — чи не найкультурніші. Хвиля ворожнечі зачепила всіх, хто не залишався осторонь політичних подій, — прихильників перемоги і зради, прихильників Петра Порошенка та його противників, медіа та журналістів, а ближче до виборів 2019 року — прихильників і противників Володимира Зеленського. Ми вирішили подивитись, як ширилася ця ворожнеча в Твіттері, що було каталізатором її виникнення або міграції з російського в український інформаційний простір. Період: з 1 січня 2012 по 1 січня 2019 року. Дослідження, текст і графіка: Євгенія Дроздова

Відома дослідниця впливу технологій на суспільство, постійна авторка The New York Times пояснює, що саме змінилося в улюбленому серіалі, і чому це погано для всіх нас. Автор: Зейнеп Туфекчі, Scientific American

Виборці Гриценка з Галичини та Києва дали найбільше голосів Порошенку. Порошенко отримав зовсім небагато голосів від виборців Тимошенко лише на Галичині, у Рівненській та Волинській областях. Виборці Кошулинського на Заході та Донбасі практично повністю підтримали Порошенка, в центрі проголосували майже порівну за обох кандидатів. Із загальноукраїнської картини випадає Полтавщина: там виборці кандидата від Свободи дали Зеленському голосів удвічі більше, ніж Порошенку. Виборці Бойка всюди тотально голосували за Зеленського.Автор: Анатолій Бондаренко

Ми починаємо регулярну публікацію моніторингу основних тем, які просуває російська пропагандистська і дезінформаційна машина в Україні. Це наш перший звіт, він включає теми, які просувалися інтернет-виданнями, що виходять на окупованих територіях. Їхня аудиторія поширюється і на решту України. У наступних дайджестах ми розширимо кількість сайтів і включимо до звіту теми, які масово публікуються на українських сайтах-«зливних бачках» та мейнстрімових проросійських ЗМІ, котрі виходять в Україні. Період моніторингу: 1—15 травня 2019 року

Документ докладно визначає, як саме захищається право на українську мову у кожній публічній сфері, як громадянин може оскаржити порушення цього права і які санкції чекають на порушників. Крім того, він вносить зміни в 45 інших законів, узгоджуючи їхні норми з новоприйнятим документом. Автор: Тарас Шамайда, один з розробників і ініціаторів прийняття закону про мову

We have no intention to draw psychological portraits or label people. What we offer is our own explanation, which is based on concrete data from election precincts. By: Anatoly Bondarenko