Статті

Путін у 2018 році згадує про нову міжконтинентальну крилату ракету та демонструє кадри її нібито випробувань. Трохи згодом ракета отримає і свою назву – «Буревестник». А нині в Росії чергове ЧП. На російській Півночі, а саме в Архангельській області, 8 серпня вибухнуло щось, що примусило звернути на себе увагу увесь світ. Загинуло 5 науковців і 2 військових, збільшився радіаційний фон. Це і був той "Буревісник", про який говорив Путін. Автор: Андрій Гарасим

«Бігти? Це найпростіше, що можна зробити. Та й куди бігти? В усьому світі відбувається щось страшне. Мені здається, це початок кінця. Недовго нам залишилося. І правильно, по заслугах». Основними районами пожеж стали Іркутська область, Красноярський край, а також Бурятія та Якутія. В усіх цих регіонах тайга палає вже більше місяця, і розмах пожеж воістину апокаліптичний. Так, згідно з оцінками Грінпіс, вогнем знищено більше 13 млн гектарів лісу, що рівнозначно площі цілої Греції. Як стверджують екологи, сибірські пожежі викинули в атмосферу понад 166 млн тонн вуглекислого газу, що прискорить глобальне потепління. Текст: Андрій Гарасим, графіка: Надя Кельм

Запровадження ринку землі — це не тільки зростання економіки. Правильно організований земельний ринок зробить селянина багатим і запустить соціальні ліфти. Якщо прийняти помилкові рішення і робити ставку не на малі господарства, а на агрохолдинги, то села зникатимуть, а селяни виїздитимуть на заробітки. Неправильна земельна політика часто породжує політичну напругу. Згадайте, за кого голосували українські злиденні селяни: спочатку за КПУ, потім за Соцпартію Мороза, далі за Тимошенко. Ми вивчили азійську земельну реформу, одну з найуспішніших у світі — і наклали її на українські реалії. Автор: Орест Зог

Окрім спекуляцій на результатах виборів, російська дезінформаційна машина активно продукувала матеріали про затримання танкера, причетного до атаки на український моряків у Керченській протоці. До Дня хрещення Русі роздували вплив РПЦ через хресну ходу. Як і в попередніх випусках, ми зафіксували поширення дезінформації з окупованих територій на теми ЗСУ, міжнародної політики й питання мови. Період моніторингу: 22—28 липня 2019 року

П’ятого червня 2019 року набули чинності зміни до Постанови КМУ № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню в формі відкритих даних». Уряд розширив перелік наборів з 616 до 887, запровадив щорічну оцінку роботи розпорядників, посилив контроль якості даних через премодерацію. Texty.org.ua за підтримки проекту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» та Державного агентства з питань електронного урядування України проводять щомісячний моніторинг виконання нової редакції постанови центральними органами влади. Результати моніторингу за червень можна переглянути за посиланням. Цього місяця, крім аналізу динаміки оприлюднення датасетів, ми приділимо увагу якості відкритих даних. Автори: Богдан Тишкевич — аналітик, Texty.org.ua, Катерина Оніліогву — керівник напряму відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах», інфографіка — Надя Кельм

На цьому знімку Десна – одна з найбільших річок Європи, яка залишилась у природному стані. В кордонах України на Десні немає жодних водосховищ, хоча в радянський час і намагалися зробити русло прямим. На знімку добре видно звивисті колишні русла Десни (стариці). Весною вони з’єднуються з основним руслом і стають природними нерестилищами риби. А після особливо сніжної зими – як, наприклад, в 2013 році – Десна взагалі розливається на кілометри. Влітку ж, після падіння води, стариці у більшості стають фактично недоступними. Справжнє царство дикої природи недалеко від Києва. Над проектом працювали: Надя Кельм, Петро Тєстов, Євгенія Дроздова

Тексти розробили інтерактивний інструмент, котрий показує, як змінювались теми російської дезінформації на українських "лайно-сайтах" та на сайтах з ОРДЛО. Графіка буде оновлюватися щотижня. Найбільше дезінформації стосується війни, позачергових виборів до Верховної Ради, президента, а також абстрактної тези про те, що Україна - це “failed state” (недодержава). Щоб подивися інтерактивну графіку, клікайте сюди

Следует подумать о том, как получилось, что Украина, войдя в Советский Союз как самостоятельная Республика, превратилась в русскоязычную страну, полностью руководимую Москвой. И это произошло в течение десяти лет - от конца двадцатых до конца тридцатых годов двадцатого века. Здавалося, що Революція гідності встановила суспільний консенсус стосовно необхідності захисту і посилення української мови. Але після останніх виборів президента і Ради політика підтримки української мови почали ставитися під сумнів. Тому знову публікуємо роздуми одеситки, котра бачила, як радянська влада витравлювала з Одеси українську мову. Тексту майже 10 років, але він не втратив актуальностіАвтор: Наталия ЛАКИНСКАЯ (1918-2010 р.)

Десята ранку. Біля Генерального консульства Чеської Республіки у Львові зібралось кілька десятків людей. Майже кожен тримає в руках файл із документами та номерок, спостерігаючи за даними на табло, що над входом, в очікуванні свого номера. Їх можна вважати щасливчиками, адже вони вже зареєстровані на сайті консульства й цього дня подадуть документи на отримання робочої візи. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на через один місяць». Автор: Сергій Прусак, матеріал підготовлено і опубліковано разом із uaportal.cz, порталом українців Чехії

Образ чоловіка у текстах сучасної української літератури, написаних чоловіками, схарактеризувати дуже просто: це схильний до алкоголізму та невпорядкованих статевих зв’язків, дещо інфантильний, але сексуально привабливий патріот України. Так повелося з 1990-х і триває до сьогодні. Попри те, що в суспільному житті відбуваються активні процеси боротьби за перегляд домінантної позиції чоловіків у політичній, економічній, державній сферах, літературні твори можуть хіба здивувати: невже цей милий невдаха здатен узурпувати владу і здійснювати символічне й несимволічне насильство?! Та ні, він же хоче тільки найкращого: припасти до коханої, і щоб згинули воріженьки, як роса на сонці… Утім, поява реальних воріженьків таки стимулює до активніших дій, і усталений образ змінюється. Автор: Тетяна Трофименко