Статті

Ми зробили 3D моделі Києва та декількох інших міст. Варшаву і Бухарест взяли, як сусідні столиці, Берлін – як головне місто розвиненої європейської країни, і Нью-Йорк, де будують високо, багато і щільно та трепетно ставляться до права бізнесу заробити. Усі міста відрізняються від Києва, там люди не живуть у висотних будинках. Для повноти картини ми хотіли взяти який-небудь східний мегаполіс, наприклад, Шанхай чи Гонконг, де багато людей живе у багатоповерхових "термітниках". Та оскільки ми брали дані з Open street map, це не вдалося: на жаль, там детальна інформація про азійські міста відсутня. Проект Текстів

Існує чітка закономірність: що вища швидкість автомобілів у місті, то більше летальних ДТП. Дослідження свідчать, що більшість пішоходів і велосипедистів помирають при наїзді автомобіля на швидкості 50 км/год, а при наїзді на швидкості 30 км/год більшість залишаються живими. Тому міста, які значно знизили кількість смертельних ДТП, на додаток до заборонних заходів проектують вулиці так, щоб на них неможливо було розігнатися. Адже, незважаючи на автофіксацію порушень і ефективну роботу поліції, люди все одно можуть помилятися. Автор: Андрій Климчук, аналітик «Кампанії за безпечні дороги»

Якщо Уряд не почне радикальні дії з реформування, то нас чекає повільна деградація пасажирського сполучення. Маршрути приміських поїздів будуть скорочуватися й надалі, більш-менш інтенсивний рух залишиться лише у приміській зоні великих міст. У пасажирському ж сполученні поступово будуть зникати плацкарт і нефірмове купе, а за зручним для пасажирів розкладом їздитимуть лише найдорожчі поїзди категорії «Нічний експрес» та «Інтерсіті+». Укрзалізницю варто розбити на декілька державних компаній, щоб «товарняками» і пасажирами займалися різні структури. Приміські перевезення варто серйозно дотувати з бюджету. Автор: Петро Тєстов

Українська мова у фільмі Зеленського «Я, ти, він, вона» настільки штучна, що сміятися більше хочеться саме з неї, аніж із ситуацій, в які потрапляють герої. У «Сексі» українській колорит втілений у самоіронії: ми бачимо стьоб на Femen, зарозумілу галицьку інтелігенцію, гомофобію і стереотипи щодо роботи стриптизерки. «11 дітей з Моршина» – сімейний фільм. Проблема лише в тому, що ці діти на сюжетну лінію не впливають, і їх можна безболісно вирізати з картини. Автор: Костянтин Воздвиженський

Олег з Ужгорода свою історію розмитнення порівнює з серіалом. Він тривав три тижні й обійшовся у дві з половиною тисячі доларів. У процесі чоловікові здавалося, що витрачається надто багато нервів і грошей, але тепер, коли все позаду, реагує спокійно: «Це лише одна сторінка з життя». Автомобіліст Олександр платив посередникам за розмитнення «під ключ». Впорався зі всім за три дні, але це мінус 550 євро на додачу до офіційних платежів. Як українці розмитнюють євробляхи в пільговий період – зі знижкою 50 відсотків на акцизний податок. Авторка: Ярослава Тимощук

Чудовий у мирні часи принцип відданості свободі слова в умовах інформаційної війни перетворюється на поведінку лоха. Нам потрібне розуміння свободи слова, загартоване для середовища постійної "теплої" війни в зруйнованій інформаційній екосистемі. Нам слід захищати цю фундаментальну цінність (свободу слова) від перетворення її ж самої на опору ворожих для нас тез. Автор: Рені ДіРеста, для блогу Ribbonfarm

В різдвяній історії, яку українці зараз відтворюють у вигляді вертепів, є персонажі, явно обділені увагою. Це — волхви. Але ж саме ïм, непримітним вавілонянам, вдалося за багато кілометрів від власної домівки, у закинутому віфлеємському хліві, розшукати Спасителя, і то — без будь-якого GPS. Часом і Україна нагадує цю веселу халдейську компанію, яка топче пилюку невідомими дорогами, і навіть не впевнена, чи покличуть її у фіналі дійства на фуршет. Автор: Євген Булавка

Виникає логічне питання, а чи це не були росіяни або китайці? Китайці відомі й ефективні кібершпигуни, але вони ніколи особливо не світять свій «улов» і цікавляться технічними розробками та економічною інформацією. Версія з росіянами, звичайно, лягає в шаблон їхньої очікуваної поведінки – поставити під удар всі партії, окрім зазначеної проросійської «АдН». Проте дісталось також і партії Лівих, яка більше за інших підтримує промосковські позиції. Автор: Антон Павлушко

За останні роки вийшло три книги зі статтями українських репортажистів 20-х років. Репортажі написані на теми, які й сьогодні цікаві: від маріупольських портів до стамбульських ринків. Критики закидали Олександру Мар'ямову, що він, замість оспівувати радянські здобутки, описує життя людей. Стиль Майка Йогансена легкий та дотепний, читаючи, ніби чуєш крик морських чайок, про яких згадує автор. Cлух журналіста спрямований назовні, його нерви оголені, у текстах багато голосів та героїв. В усіх авторів часом важко відрізнити, чи це репортаж, чи художня замальовка на основі реального життя. Авторка: Ярослава Тимощук

Радіоквоти, впроваджені два роки тому, спричинили вибух україномовної музики. Продюсери шукають україномовних виконавців. Такі артисти заповнюють ефіри, радіо стає їхнім першим вдалим знайомством зі слухачами. За два-три роки роботи (запис пісень, кліпів, концерти) цілком можливо стати зіркою — це доводять виконавці з нашого переліку. У 2018-му вони здійснили прорив у своїй творчості — а дехто й просто з’явився на сцені цьогоріч. Слухала: Ярослава Тимощук