Статті

Ми прослідкували, як і ким поширювалися три новини з пропагадистським підтекстом. Пересічній людині, котра бачить заголовок новини на агрегатові Укр.нет чи у своїй Фейсбук-стрічці, складно розібратися у всіх версіях подій та ідеологічній спрямованості видання, яке цей заголовок написало. Автор: Надія Романенко

Наприкінці травня активісти націоналістичних угрупувань «наїхали» на київське кафе ліванської кухні «Linas». Приводом для сварки стала начебто завищена ціна кави в чеку. Обурений клієнт — один з керівників «Націонал-патріотичного руху України» Михайло Ковальчук — вимагав від персоналу пояснень виключно державною мовою, а отримавши відмову, повернувся з «підкріпленням». Вигукуючи ксенофобські лозунги «Пам’ятай чужинець, тут господар українець», радикали вимагали від власників закрити кафе. Незважаючи на явні ознаки правопорушення на ґрунті ненависті, поліція відкрила справу за статтею хуліганство. На жаль, подібні випадки в Україні скоріше правило, ніж виняток. Автор — Євгенія Дроздова

Беркутівці з «чорної роти»; командир роти харківського «Беркута», бійців якої звинувачують у травмуванні протестувальників 18 лютого та екс-керівник управління громадської безпеки МВС Києва, якого судять за керівництво розгоном студентів 30 лютого та побитті журанлістів 1 грудня на Банковій. Суди по цих справах відбулися 6 червня. За судами слідкувала: Ольга Худецька

В Україні сотні ветеранських організацій, які годуються з державного та міських бюджетів. Процес їхнього фінансування непрозорий з кількох причин: дуже важко визначити загальну кількість цих організацій, їхню структуру, а також категорії ветеранів. Одна й та сама організація може об’єднувати ветеранів Другої світової, учасників бойових дій в Афганістані та інвалідів силових структур. Хоча реальних солдатів Другої світової в Україні залишилось, за офіційними даними, 36,7 тис. осіб. Текст: Дмитро Фіонік

Невелика земельна ділянка поблизу Києва забезпечує життя сім'ї з чотирьох чоловік на «рівні Києва», дозволила оплатити вищу освіту двох дітей і дала стартовий капітал для бізнесу. Дрібне фермерство дало старт промисловому розвитку Японії, Південної Кореї, Тайваню та Китаю. Працьовитість селян теоретично могла б запустити реактивний двигун українського економічного дива. Але державі потрібно провести правильні налаштування і нарешті запустити ринок землі. Ми дослідили, як працює і як заробляє новий український середняк. Автор: Наталія Міняйло, Орест Зог

Закон справді зміцнює позиції української мови на телебаченні. Казати, що з прийняттям цього документа нічого не зміниться — грішити проти істини. Проте ні про цілком україномовне телебачення, ні навіть про декларовані 75% української на більшості телеканалів мова, на жаль, не йде. Навіть через півтора роки матимемо не україномовне, а двомовне телебачення з цілком співмірними частками української і російської. Автор: Тарас Шамайда

Наші громадяни живуть на 11 років менше за європейців. Одна з причин – неефективна медицина. В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун називає реформу Революцією гідності в медицині і запевняє, що вона дозволить щорічно рятувати життя 136 тис. хворих, які без законодавчих змін приречені на смерть. Доля реформи буде вирішена у найближчі два тижні. В чому суть реформи, хто і чому проти неї? Автор: Дмитро Фіонік

Двісті тридцять мільйонів гривень Київ вклав в організацію та проведення Євробачення. Ще на триста двадцять мільйонів зробили ремонт поблизу головної сцени. Скільки вдалося заробити на продажах квитків і рекламі організатори, а це Суспільне ТБ, мовчать. Текст і графіка: Євгенія Дроздова

Закінчився щорічний Книжковий Арсенал у Києві, й любителі літератури відпочивають від фестивальних заходів та перебирають придбані новинки. Хіба забудеш ці задоволені й виснажені обличчя людей, що тягли торби з книжками в бік метро «Арсенальна» чи по своїх автівках? Беручи приклад з інших щасливих книговласників, розповім, що цього року дісталося мені. Не про все, звісно — на Арсеналі була ціла купа цікавих новинок. А про п’ять показових і яскравих книжок. Автор — Олег Коцарев

Як запобігти появі автомобільних заторів, забрудненню довкілля та розростанню міст? Дуже просто – не дозволяти людям безкоштовно паркувати свої машини. Оригінал статті опубліковано в журналі The Economist