Статті

"Де я — ніхто не знав упродовж трьох місяців. Дітям сказали, що нема живого, й показували могилу. Але я повернувся – і пішла робота". "Дід" утік з полону, здобув цінну інформацію, виніс списки українських полонених, завербував кількох сепарів і налагодив співпрацю з місцевими по той бік лінії фронту. Сьогодні він волонтерить, створює музей і навчає молодих.Анатолій Токарєв ("Дід") народився в Павлограді, пацаном стояв на обліку в міліції, служив в Афганістані. Потім працював у павлоградському кримінальному розшуку. Далі був полон, а після втечі — диверсії та розвідка в тилу ворога.Read this article in English

Зеленський не вірив у повномасштабне вторгнення та говорив про шашлики весною — відповідно, цивільна владна вертикаль не готувалася до такого розвитку подій. Коли Росія вторглася, влада повторювала оптимістичні повідомлення, що українські війська успішно відбивають атаки. Це коштувало життя тим, хто їм повірив і вчасно не виїхав з несподівано окупованих територій. А були й такі, хто через незнання їхав в окупацію, хоча сподівався лише пересидіти війну поза Києвом.Read this article in English

Падіння доходів бюджету змусило парламент зробити бюджет на 2023-й максимально консервативним. Якщо порівнювати видатки 2022 року на оборону (1,113 трлн грн, з яких 857 млрд грн було спрямовано безпосередньо на зарплати військовим), то в бюджеті 2023-го заклали значно менші суми (857 млрд грн разом, з яких 494 млрд грн — на зарплати воїнам). З урахуванням майже 25% інфляції, йдеться щонайменше про двократне зменшення планових витрат. Проте станом на лютий 2023 року прогнозувати, як саме виконуватимуть план упродовж року, — майже неможливо. Якщо з’являться нові доходи, вони підуть на оборону.

Приблизно в середині грудня 2021 року, після низки внутрішніх дискусій, редакція ТЕКСТІВ дійшла висновків, що масштабний військовий напад Росії є неминучим.

Російсько-українська війна дуже вплинула на психічне здоров’я українців: тих, хто воює, хто пережив обстріли, хто виїхав з дому, хто потрапив в окупацію, пережив знущання й тортури, хто опинився сам у чужій країні, хто залишився вдома, але мусить адаптуватися до відключень електроенергії та загрози ракетних атак.

Діяльні українські жінки, які виїхали за кордон, беруться до роботи: запускають соціальні стартапи, щоб заробляти на себе, збирати кошти на благодійність і популяризувати національну культуру у світі.Ми зібрали кілька історій про українок, які розпочали свої справи у Європі та США.

Росіяни здобувають дрібні тактичні успіхи на фронті, але їм від того не легше. Російські аналітики не бачать успішних для себе сценаріїв закінчення війни. Російські пропагандисти щосили намагаються розхитати коаліцію західних країн і зменшити підтримку України. Схоже, росіяни добре усвідомлюють масштаб халепи, яку самі й створили, а тому, користуючись моментом, знову закликають українців до перемовин. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Спочатку агентура повідомляє, що в певному місці розташовано штаб росіян. Але це ще не факт. Якщо дані супутника свідчать, що поряд з будівлею дійсно є станція зв’язку – це вже ймовірніше. Але бажано ще перевірити дані за допомогою безпілотника. Якщо все збігається — тоді за роботу береться арта. Так працює ситуаційний центр у Херсоні, де аеророзвідка збирає дані з різних джерел і наносить їх на карту в системі “Дельта”, доступ до якої є в командирів і бійців різних частин. Час на війні – найважливіший ресурс, і “Дельта” його економить.“Дельта” – це комплекс продуктів, що допомагає військовим цілісно бачити і краще розуміти ситуацію: цифрова карта, захищений месенджер і безпечний відеострім з усіх видів БПЛА та стаціонарних камер. Найпопулярніша у військових — цифрова мапа. Саме туди стікається інформація від різноманітних джерел: радарів, супутників, інформаторів, відеострімів тощо. Інформація потрапляє в систему автоматично від джерел, або її вносять користувачі. Ми побували в центрі й розповідаємо про його роботу.

У темній утробі пожежної частини — давно знеструмленій, але майже цілій — статний молодий швейцарець миє посуд після обіду. Його прізвище є в списку Forbes 30 до 30, він власник двох компаній у США, заробляє мільйони, об'їздив світ. Його лице осяює широка білозуба американська усмішка, контрастна в місцевості, де всі зайняті виживанням.— Стефане, що привело тебе сюди?— Україна б'ється за демократію, й мені хочеться бути причетним до чогось важливого.Можливо, й справді, думаю я: коли здається, що маєш у житті все, спадає на думку така неочевидна ідея — податися в Бахмут. Стефан кілька тижнів живе поруч із пожежниками, вони їдять із одних тарілок і сплять в одному підвалі. Воду, щоб гасити пожежі, набирають зі ставків. Вода — найбільший гуманітарний дефіцит у Бахмуті, тож посуд Стефанові доводиться мити ощадливо.