Статті

"Коли твоє минуле виривають, як аркуш з книжки, а потім зминають і викидають, це неможливо прийняти, – каже Катерина Радіонова з міста Попасна на Луганщині. – Живи заново, починай з нуля… Шок неймовірний. Я не була до цього готовою. У мене стався нервовий зрив, у мами також”.Катерині 28, вона відрізняє “Град” від “Смерчу”, знає про життя в підвалі без комунікацій і під обстрілами. А також, як це – вдруге залишати рідний дім та їхати в невідомість.

"Куди ти поїдеш? Тут хоч не стріляють", – чула я від багатьох людей. Їм теж в окупації некомфортно, але страх перед невідомим паралізує бажання жити вільно.До війни 230 км від Бердянська до Запоріжжя (через Василівку) маршруткою можна було подолати за 3 год. У травні бердянцям і маріупольцям знадобилося на це три доби, які вони провели у страху й невідомості, – такою виявилася ціна свободи.

Через безпрецедентні санкції проти російських олігархів і чиновників багато хто з них не зможе обслуговувати свої маєтки в Лондоні та передмістях, наймати місцевих адвокатів і купувати об’єкти мистецтва за завищеними цінами, щоб обставляти квартири на Мангеттені. Тисячі росіян у фінансових центрах західного світу годували цілу армію працівників сфери послуг, яка жила лише з того, що обслуговувала екосистему російської олігархії. Тепер їм усім доведеться затягнути пояси. А от Дубай, схоже, вкотре розквітне як "тиха гавань". У онлайн-журналі 1843, який видає група The Economist, вийшла розлога оповідь про те, як різні країни й сектори реагують на санкції проти багатих росіян. ТЕКСТИ переказують головне з цих історій.

Російські дезінформатори й далі присвячують війні та її наслідкам для Росії кожну третю новину. А ми – аналізуємо новини російських сайтів і оглядаємо те, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього проаналізували понад 34 тис. новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, що прицільно поширюють російську дезу.

Глушимо двигун. Видихаємо. Поряд паркуються такі самі переселенці, як і ми. Утомлені люди відчиняють дверцята авто, розминають ноги, допомагають вибратися притихлим дітям, витягують собак, переноски з кішками й клітки з папугами та хом'ячками. Підходять волонтери, вітають і всміхаються.

Згадки про "денацификацию" регулярно виринають у російському медіапросторі, починаючи щонайменше від 2016 року. Щоправда, раніше плани росіян не мали аж таких загрозливих деталей.

“Вони”, тобто іноземні делегації, мер міста, влада країни мають звідкілясь швидко знайти кошти та замінити вікна всім постраждалим – на це диво сподіваються багато тих, кому війна зруйнувала якщо не тотально все, до фундаменту, то щонайменше вікна в будинку чи квартирі.

Планування й аналіз перебігу воєнної кампанії важко уявити без мапи. У медіа ілюстративні карти бойових дій зазвичай максимально спрощено — здебільшого це кілька стрілок і стилізовані зображення родів військ. Натомість “реальна” мапа значно глибша. “Тексти” зібрали деякі основні елементи й принципи створення таких карт, щоб полегшити їх сприйняття невійськовими читачами.

У недільному числі The Sunday Times вийшов репортаж журналістки Крістіни Ламб про роботу служб психологічної підтримки для українських добровольців на передовій. Троє жінок-психологинь розповідають про свій досвід роботи з бійцями, про методи, які вони застосовують, і виклики, перед якими постають. ТЕКСТИ пропонують переклад цього матеріалу з незначними скороченнями.

Минулого тижня американське видання The Washington Post опублікувало фрагменти з виступу колишнього посла Китаю в Україні Гао Юйшен на одній з наукових конференцій. Дипломат, якого вважають одним з найкращих фахівців з питань Росії в Китаї, дуже неприємним для Москви тоном розписав причини її майбутньої поразки. Тези його виступу опублікувало гонконгське видання Phoenix News, проте згодом видалило публікацію.Американський відставний дипломат Девід Коуїг (David Cowhig) у своєму блозі про переклади з китайської додає контекст до цієї ситуації й пропонує переклад скандальної публікації. ТЕКСТИ наводять переказ цього допису та статті Гао Юйшен за цим джерелом.