Матеріали автора Валерія Павленко

Кілька років щоденної важкої роботи під пильним поглядом наглядача, який може побити тебе ногами, туманні перспективи колись звідси вибратися й замість оплати — їжа, спальне місце в казармі та 350—700 грн у місяць. Такою є строкова служба в Україні в умовах війни.

Запоріжжя, більярдний стіл, камін і розбите вибуховою хвилею вікно. В одній кімнаті — 8 3Д-принтерів, в іншій — десятки бобин з пластиком. Такий вигляд має майстерня виготовлення невеликих механізмів, які перетворюють цивільні квадрокоптери для зйомок пейзажів на справжню зброю, що знищує російські танки й кошмарить окупантів в окопах. Військові такі пристрої називають “скиди” (від слова “скидати”).Щодня з такої майстерні може вийти 4—5 готових систем.

В угоді про асоціацію ЄС висуває вимогу гармонізувати наше законодавство з їхнім. І зокрема це стосується регуляції фармацевтичного ринку.ЄС вимагає дотримуватися закону: якщо в реєстрі лікарських засобів є ліки, які відпускають за рецептом, то національний регулятор повинен контролювати, як і в яких кількостях вони потрапляють до споживача.

Січень, 8:30 ранку, на вулиці сніжно й холодно. Військовослужбовець Мирослав Откович, спершись на милицю, підходить до будівлі військово-лікарської комісії у Львові. Комісія починає роботу о 09:00, але від 07:00 тут на холоді стоять військові. Військовий, кульгаючи, заходить усередину — в темні коридори-лабіринти. У будівлі немає жодної вивіски чи вказівника, незрозуміло, куди йти і що робити.

На початку лютого Європейська комісія (Уряд ЄС) опублікувала свою оцінку здатності України адаптувати власне законодавство до норм Європейського Союзу. Соціальна політика й зайнятість там оцінена на одиницю, тобто це один із найнижчих показників з багатьох напрямів, де Україна має запровадити європейські норми. Ідеться не про гроші, а про організацію роботи.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Спочатку агентура повідомляє, що в певному місці розташовано штаб росіян. Але це ще не факт. Якщо дані супутника свідчать, що поряд з будівлею дійсно є станція зв’язку – це вже ймовірніше. Але бажано ще перевірити дані за допомогою безпілотника. Якщо все збігається — тоді за роботу береться арта. Так працює ситуаційний центр у Херсоні, де аеророзвідка збирає дані з різних джерел і наносить їх на карту в системі “Дельта”, доступ до якої є в командирів і бійців різних частин. Час на війні – найважливіший ресурс, і “Дельта” його економить.“Дельта” – це комплекс продуктів, що допомагає військовим цілісно бачити і краще розуміти ситуацію: цифрова карта, захищений месенджер і безпечний відеострім з усіх видів БПЛА та стаціонарних камер. Найпопулярніша у військових — цифрова мапа. Саме туди стікається інформація від різноманітних джерел: радарів, супутників, інформаторів, відеострімів тощо. Інформація потрапляє в систему автоматично від джерел, або її вносять користувачі. Ми побували в центрі й розповідаємо про його роботу.

7 600 багатоповерхових житлових будинків у Києві погано зберігають тепло. Навіть до російських атак у багатьох київських будинках неможливо було комфортно прожити осінь і зиму без електрообігрівача. Тепер, після обстрілів енергосистеми, кияни не можуть користуватися ними так вільно, як до війни.Чому для деяких будинків недостатньо централізованого опалення, щоб обігріти оселю, чому клаптикові утеплення й заміни радіаторів не працюють, і що з цим усім робити?

Через непрозорість рішень податкової агробізнес почав експортувати зерно за різними схемами без сплати податків. До того ж законодавство таке нечітке, що чиновників, які це дозволяють, важко притягнути до відповідальності.

29 липня в чат педагогів херсонської загальноосвітньої школи № 46 надійшло повідомлення російською: “30.07.2022 о 10:00 будет проводиться инвентаризация школы. Подготовить документацию, а также имущество, указанное в инвентаризационной ведомости. Явка всего педагогического коллектива обязательна”.