Матеріали автора Валерія Павленко

У коридорі, що веде до віварію Інституту біології та медицини КНУ, стоїть різкий запах — я одразу відчула, що за дверима багато тварин. Коли я врешті звикла до запаху, то відчула ще дещо: попри теплу погоду на вулиці, у приміщенні було дуже холодно. І лише через хвилину помітила, що стою біля вікна без скла.

— Волонтерство — це приємна штука, просто через те, що тобі кажуть дякую, — розповідає комік-волонтер Василь Байдак. — Коли в День волонтера я з пошти забрав нагороду-подяку від Спілки ветеранів та працівників силових структур — ледь не зомлів від хвилювання.Розповідаємо три історії українських волонтерів з XI Форуму розвитку громадянського суспільства.

Від 10 жовтня Олександр Свистун, який керує роботою диспетчерів управління ДТЕК у Києві, щодня після наради з керівництвом переглядає та вдосконалює графіки відключення електрики. І так само щодня пояснює журналістам, чому одним вимкнули світло, а іншим ні – на інтерв’ю до нього треба записуватися за кілька тижнів. Каже, навіть кави ніколи випити. Після обстрілів української енергетичної інфраструктури російською армією його робота опинилась у центрі уваги.

“Для нас ніхто не робить «поблажки», дитина вивчила за літо мову й навчається на рівних з іншими учнями. Тому навіть сімейна форма навчання в українській школі створює додаткове навантаження, коли дитині й так важко. Але ми боїмося втратити місце там. Тому доводиться викручуватись”, — каже Лідія з Миколаєва, яка в березні з 10-річною донькою вимушено переїхала з України в Болгарію.

Як в СРСР знищували українську культуру, що відбувалося на землях України до нашої ери, як обрати вино, що вдягати взимку й навіщо заводити собаку – тематика волонтерських онлайн-лекцій дуже строката. Слухачі долучаються за пожертви (будь-яка сума), їхні кошти перетворюються на дрони, тепловізори, рації, автогуму й пікапи для ЗСУ. А потім усе це конвертується в “бавовну” для ворогів.

Щовечора вулицями Нікололя, які нещадно обстрілюють, їздять великі пасажирські автобуси без маршрутних табличок. Вони везуть працівників заводів на нічні зміни.Посеред темного міста ці автобуси схожі на світлячків у високій траві.У Нікополі громадський транспорт зупиняється з настанням темряви — в місті дотримуються світломаскування через постійні обстріли російської артилерії, яку коригують безпілотники.Заводи й далі працюють у нічну зміну навіть тоді, коли містяни виїздять ночувати за межі Нікополя – місто найчастіше обстрілюють саме вночі. Нещодавно компанія Interpipe, яка належить Віктору Пінчуку й володіє кількома підприємствами в Нікополі, заявила, що переводить основні потужності саме на нічні зміни для економії енергії.

“Війна стимулює інновації. Що більше вб’ємо ворогів і що менше загине побратимів — то швидше завершиться війна нашою перемогою”, — пише на своїй фейсбук-сторінці Олександр Супрун, голова волонтерського осередку “Справа громад Дарниця”. Ця спільнота разом з 206-м батальйоном ТРО ЗСУ (в якому служить Олександр) розробила прототип автономної турелі для кулемета.

Покупка квитків на потяг за кордон через сайт, додаток або чат-боти Укрзалізниці — складна й заплутана річ. Хоча купити автобусний квиток до країн ЄС можна за декілька кліків.УЗ продає квитки онлайн лише на кілька маршрутів до Польщі. Хоча безпересадковим потягом з України можна дістатись Австрії, Угорщини та Словаччини. Але де шукати розклад і ціни на ці маршрути й чи можна в інтернеті придбати на них квитки?До того ж квитки до Польщі неможливо знайти в новому додатку УЗ. Потяг до Варшави — взагалі щось міфічне. Квитки на цей рейс на сайті Укрзалізниці постійно відсутні .З'ясовуємо заплутану систему продажу квитків закордон на потяги Укрзалізниці. До речі, після закриття повітряного простору 24 лютого ними виїхали за кордон уже 600 тис. пасажирів.

8:30, ранок понеділка. У Києві звучить чергова тривога, але прильотів у столиці давно не було, тож люди спокійно починають робочий тиждень. Хтось готує собі сніданок, прасує одяг, збирає дітей до школи, а хтось, попри тривогу, вже в дорозі на роботу. Але в цей самий час до столиці летять десятки ракет, які випустила Росія. Чутно перший вибух – ракета впала в центрі міста.

Мешканці села Мощун, яке окупанти знищили під час битви за Київ, готуються зимувати вдома, хоча неушкоджених будинків у селі немає, а від багатьох з них залишився тільки фундамент. Реальність Мощуна сьогодні – це модульні будинки від благодійників і руїни того, що раніше було житлом.Розгрібати завали допомагають волонтери, які щовихідних приїздять у село. Розчищають місця руйнувань, допомагають відновлювати дахи й паркани та затягнути плівкою вікна. У холодну дощову пору охочих вовтузитись у грязюці стає менше, а роботи досі багато.