#досвід

Статті

Австрійський порядок. Водіїв муштрують, як солдатів: здати на права дорого і дуже складно

Перед здійсненням повороту праворуч Генріх не повернув голову, аби подивитись у заднє праве бокове вікно. Спробував переконати, що все контролював, пішоходів чи велосипедистів поряд не було - але марно. Вердикт: «Виходьте з машини й готуйтесь до повторного іспиту". Того разу більшість претендентів провалили іспит. Одній дівчині відмовили лише через те, що занадто стресувала за кермом: це, мовляв, становить небезпеку для інших учасників руху. Водій із Білорусі, який пропрацював за кермом 32 роки, теж іспит провалив. Повторний екзамен коштує 200 євро, кожен новий урок - 110 євро. Автор: Сергій Прусак
Статті

Програма Industrie 4.0 Як уряд Німеччини планує розвиток бізнесу, аби залишатися у світових лідерах

Свій рівень добробуту німці зможуть втримати тільки тоді, коли зможуть і далі продавати свої товари по всьому світу, маючи позитивне торговельне сальдо +244 млрд євро, одне з найбільших у світі. Німецький уряд зрозумів, що для успіху в умовах XXI сторіччя доведеться створити програми підтримки виробництва та інноваційних технологій і презентував ініціативу Industrie 4.0. Чому Industrie, зрозуміло – Німеччина хоче лишитись провідною державою-виробником, що робитиме ставку на виробничі процеси.Автор: Антон Павлушко
Статті

Мільйон з гектару та Фейсбук. Як вирощувати лохину і продавати її через інтернет – досвід київських фермерів

Якщо хтось вважає, що з переїздом у село задля ягідного бізнесу з’явиться більше часу для споглядання світанків або для інстаграмних фото, киянин Ярослав Мовчун відразу розчарує: забудьте про романтику, доведеться гарувати. Надто якщо бізнес не має стартового капіталу, інвестицій та інших робочих рук, окрім власних. Та якщо горбатитися, не втрачаючи ентузіазму, то за 8-9 років можна розраховувати на перший ягідний мільйон з гектару. Ярослав і його тато Валентин у 2013 році посадили 400 кущів лохини в полі на Житомирщині. Так розпочалася історія їхньої сімейної ягідної ферми.Автор: Ярослава Тимощук
Статті

Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

США уже багато років поспіль є світовим науковим лідером. Польща започаткувала зміни в організації науки відносно недавно – у 2010-му році. ТЕКСТИ вирішили порівняти, яка роль відведена національним академіям наук у цих державах, які принципи фінансування наукових досліджень мають ці країни, наскільки активно впроваджуються у життя отримані наукові результати, та як держава визначає, які наукові організації підтримувати, а які – ні.Текст: Любов Величко
Статті

Зелені терикони німецького Донбасу. Як Рур відмовився від видобутку вугілля і перейшов на відновлювану енергетику

На перший погляд, шахта “Цольферайн” видається ідеальним промисловим об’єктом. Акуратні цегляні стіни, чистота та зелень повсюди. Таке враження, що буквально ще один гудок, завертиться скіп, і вона знову оживе. Проте, насправді це лише омана - шахта більше ніколи не запрацює, тому що вона - музей. Правда полягає у тому, що одна з найбільших та найпродуктивніших шахт одного з центрів промисловості Німеччини - Рурського регіону - на сьогодні перетворена на музей. Шахта “Цольферайн” стала тим символом, який символізує всі перетворення в одному з найстаріших промислових регіонів Німеччини та Європи. Автор: Андрій Гарасим
Статті

У Додона спросітє. Росія використала жадібність еліт і антикорупційну риторику, щоб повернути Молдову під свій вплив

Молдовський олігарх Ілан Шор одружений з російською поп-зіркою Жасмін, вкрав з власних банків близько 1 мільярду доларів, які вкладникам повертала держава. Це відбувалося в момент підписання угоди про асоціацію з ЄС. Скандал дискредитував проєвропейські парії, бо ніхто не вірив, що Шор крав сам, підірвав підтримку європейського напрямку руху країни та привів на посаду проросійського президента Додона. Автор: Іліє Гулька, Кишинів, Журнал де Кишинеу, спеціально для Texty.org.ua
Статті

Слухати, не перебиваючи. Як інтерв’ю в стилі Опри допомагає норвезькій поліції розкривати злочини

Поліція Норвегії у кінці 90-х років минулого століття змінила підхід до класичної моделі допитів. Детективам запропонували нову методику – процесуальне інтерв’ю. Відповідно до неї, поліцейські повинні були отримувати не зізнання, а точні дані. У січні цей підхід презентував українським поліцейським та правозахисникам суперінтендант поліції округу Осло Асбйорн Раклев, який у 2011 році керував групою детективів, що розслідували теракт Андерса Брейвіка. Маргарита Тарасова, Центр інформації про права людини
Статті

Хабар від агента. Спіймані корупціонери люблять доводити, що їх «спровокували» (досвід США)

Одного весняного ранку 2014 року в офісі голови міста Шарлотта у Північній Кароліні з’явилися федеральні агенти, котрі пред’явили Патріку ДеАнджело Кеннону звинувачення в корупції. Через декілька годин відбулося перше судове засідання, де суд відпустив підозрюваного під заставу. Ми з'ясували, як у США працюють агенти під прикриттям; коли суд визнає, що підозрюваний не винний, бо його спровокували; чи несуть відповідальність правоохоронці, котрі давали фейковий хабар? Юлія Седик, магістр права Університету штату Конектикут
Статті

Особистий ДНК-аналіз розповідає про секрети предків і потенційні хвороби

Мама в дитинстві змушувала мене пити кефір. А я його не терпіла. І ось тест показав, що у мене інтолерантність до лактози, тобто, відсутні ферменти, які розщеплюють молоко й кисломолочні продукти. Цього мама, звісно, знати тоді не могла, бо в українців це трапляється досить рідко. Моя материнська гаплогрупа Н-32 18 тисяч років тому (під час льодовикового періоду) прийшла з Середнього Сходу. Автор: Людмила Стельмах (Кучеренко)
Статті

Як відрізнити справжні новини від фейкових. Підсумки дискусії топ-редакторів українських ЗМІ

В умовах інформаційної війни намагаються дезорієнтувати не лише аудиторію, але й самих журналістів. Наприклад, надсилати завідомо неправдиву інформацію, підроблювати листи прес-служб, наводити на підставних інформаторів. Тому в редакціях повинні стежити не лише за дотриманням журналістських стандартів, але й за дотриманням правил цифрової безпеки. Журналісти стають мішенями інформаційних атак, небезпеку яких не варто недооцінювати. Тексти обговорили фейкові новини, маніпуляції та пропаганду з редакторами новин провідних ЗМІ.

Підтримайте нас