Найбільше після Китаю епідемічне ураження вірусом COVID-19 мало статися в Південній Кореї. Ще три тижні тому такий сценарій здавався неминучим після того, як одна-єдина людина заразила кілька тисяч, а ті рознесли інфекцію по країні. Втім, владі вдалося не допустити найгіршого. «Тексти» розповідають, завдяки чому.

Ми зібрали досвід надання допомоги пацієнтам у важкому стані, що були інфіковані новим коронавірусом. Також ми знайшли для вас декілька важливих наукових публікацій по темі.

На момент написання цієї статті в Італії було зафіксовано 283 випадки зараження коронавірусом – з них семеро людей померло та одна одужала. З огляду на майже 250 тисяч українських мігрантів в Італії (це без урахування заробітчан та туристів) ми вирішили подивитися, як діє італійська влада в ситуації спалаху інфекції. Зокрема, нас цікавить, які дії спрямовані на те, щоб локалізувати спалах і не допустити його подальшого поширення. Заодно ми хочемо побачити, що робить українське міністерство – адже через наявність заробітчан та туристів, які регулярно їздять до Італії, ризик поширення вірусу у нашій країні може збільшуватися. Досліджувала: Олександра Тимошенко

У світі 71 країна за рівнем економіки надежить до групи держав, які розвиваються. Ці країни дослідили експерти McKinsey Global Institute, і з-поміж них вирізнили 18 країн-«відмінників». У них темпи економічного розвитку значно вищі, ніж у «одногрупників» – понад 3,5 % приросту ВВП упродовж 50 років і понад 5% упродовж минулого двадцятиліття. І рецепти успіху зовсім не такі, про які каже більшість українських експертів. Ми зробили стислий конспект висновків дослідників.Переклад звіту McKinsey Global Institute і його конспект: Сергій Лук'янчук

Як на операцію, що почалася в Сингапурі - ця була навдивовижу кривавою. Джек і ще 49 таких, як він, минулого місяця сіли у вантажний літак і вистрибнули з парашутами на острів. Їхня місія проста: вбивати, щоб не вбили тебе. Джек підібрав залишені для нього гранати й дістався до закинутої фабрики. Він сховався за уламками, вважаючи, що його не виявили. Він помилявся. Після граду куль - настала тиша. Джек укотре не зміг пройти навіть перший рівень. Так видання The Economist почало свою статтю про зміни в економіці "азійських тигрів". Описано початок гри Free Fire - однієї з найпопулярніших сучасних ігор для телефонів.

Виплата 500 злотих на дитину кожній сімї, 13-та пенсія персонерам, збільшення мінімальної зарплати та заборона торгувати в неділю. Це з одного боку. З іншого – 0% на зарплату молоді до 26 років та зниження ставки податку на прибуток підприємств для фірм з оборотом меншим, ніж 1,2 мільйона євро – із 15% до 9%. Такі основні нововведення запроваджує в економічній політиці ПіС. Автор: Пшемислав Антас, член правління Інституту свободи. Юридичний та податковий радник. Експерт у галузі комерційного права, оподаткування та організації правосуддя. Має багаторічний досвід ведення податкових спорів та надання юридичних послуг суб’єктам господарювання. В даний час керує власною юридичною фірмою, раніше був менеджером у міжнародній консалтинговій компанії.

Коли тридцять років тому починалася польська трансформація із соціалізму в капіталізм, передбачалося, що цей процес буде "поверненням до нормальності". Звісно, це була лише ілюзія. У політичній економіці ніколи не буває ніякої "нормальності". В Польщі за минулі три декади відбулася глибока переміна соціальних стосунків. Одним відкрилися незнані доти можливості. Проте одночасно для значно більшої кількості людей ця переміна означала тривалу відсутність можливості реалізувати пробуджені соціальні прагнення. Автор: Рафаль Вось, провідний польський економічний журналіст. Серед інших спрацював з "Dziennik Gazeta Prawna", "Polityka" і "Tygodnik Powszechny". Випускник права та міжнародних відносин Варшавського університету та Гамбурзького університету. Лауреат польсько-німецької премії журналістики у категорії преси. Нагороджувався Асоціацією польських журналістів. Автор книги «Дитяча хвороба лібералізму» і «Це не країна для працівників».

У світі є ще одна країна, яка послідовно заганяючи себе в мирний процес позбулася 20 % своїх територій та фактично перетворила значну частину своїх громадян на біженців. Мова йде, звичайно ж, про Грузію. Попри те, що події описані там відбулися на початку вже таких далеких 90-х паралелі з тим, що відбувається в Україні сьогодні просто вражаючі. Автор: Андрій Гарасим

Програш Петра Порошенка на президентських виборах одночасно став політичною поразкою активної «про-західно» налаштованої та нетерпимої до корупції частини суспільства. Зокрема й тих її представників, які щиро вважали, що саме діяльність Порошенка була основною перешкодою на шляху «до Європи». Втім, навряд чи вони бажали приголомшливої перемоги нової політичної сили, яка опирається на «просту людину», заграє з олігархами та не має потреби навіть вдавати, що співпрацює з активістами. Автор: Петро Буртянський