Якщо виробництво матеріальних благ вимагає все менше і менше людської праці, у той час як число працездатних людей зростає в геометричній прогресії, здається неминучим, що розумні машини будуть все більше конкурувати з людиною. Замість зарплат усі американці отримуватимуть дохід від інвестицій - пише Джеймс С. Альбус, старший науковий співробітник Інституту перспективних досліджень Красноу при Університеті Джорджа Мейсона і засновник та керівник відділу інтелектуальних систем з Національного інституту стандартів і технологій у просунутому американському журналі H+ Підготував Сергій Климко

Ухвалення і оприлюднення бюджетного закону традиційно супроводжується запитанням: хто отримав найбільший зиск? Чи не найчеснішу відповідь дає один з додатків до головного кошторису країни – розрахунок втрат від податкових пільг. На 2010 рік Кабмін Миколи Азарова запланував втратити понад 29,5 мільярдів гривень без урахування податкових канікул „Нафтогазу”. Це 2,72% ВВП або два бюджети Міноборони. Хоча реально принаймні половину цих пільг можна було б скасувати. Пільги у бюджеті-2010 рахував: Тимофій КРАМАРІВ

Хай йому Грець, цьому євро! Після двох місяців блефу і порожніх погроз Європейський союз, нарешті розкрив подробиці фінансового порятунку Греції. Проект був оприлюднений на прес-конференції в неділю у Брюсселі - після телефонних переговорів між урядами 16 країн, що використовують єдину валюту, оприлюднює деталі журнал The Economist. Підготував: Сергій КЛИМКО

Для українців уже давно стало нормою, що бідні годують багатих і оплачують їхні вигоди. Ніде, в жодній країні світу немає такої величезної різниці в пенсіях і такої армії молодих пенсіонерів, як в Україні. Економісти вже втомилися констатувати: ситуація з пенсійною системою в державі – критична й потребує швидкого реагування. Дірка в бюджеті – вражаюча, а сама пенсійна «машина» - вкрай несправедлива.

Істерика регіоналів та Рахункової палати щодо банкрутства України сильно перебільшена. Якщо вони не збираються організувати країні дефолт своїми руками. Але в довгостроковій перспективі країну врятує лише скорочення соціальних видатків. Борги вивчав Тимофій Крамарів

Проблеми Греції з дефіцитом бюджету змусили євро трохи поступитися іншим валютам - міністри фінансів країн-членів ЄС пообіцяли допомогти грекам, але економісти з тривогою дивляться на інші країни "на периферії Євросоюзу". Лауреат Нобеля в галузі економіки Пол Кругман пише в "Нью-Йорк Таймс" про те, що краще б замість євро були драхми і пеcети. Підготувала: Оксана ДУТЧАК

Проблеми Греції і її сусідів фактично поставили під сумнів експеримент з об’єднання 16 різнорідних країн у єдиний валютний союз. Минулого тижня паніка поширилася на Португалію та Іспанію, інвестори переконані, що, як і Греція, уряди цих країн не зможуть приборкати роздуті бюджети. До такого невтішного висновку приходить "Нью Йорк Таймс". В нестримних соціальних виплатах і фальсифікації звітності легко можна побачити аналогії з Україною. Дімітріс Даміанідіс, вчитель середньої школи, є рішучим прихильником соціалістичного уряду Греції. Але це не зупинило його від страйку, на який він вийшов разом з сотнями тисяч інших працівників державного сектору, які боролися за 28000 євро щорічної пенсії, яку він розраховує отримувати після 60 років.

Місцева влада шокована: в неї начебто і є сякі-такі гроші, а використати їх ніяк - Кабмін Тимошенко взяв із Держказначейства чужі гроші і потратив у власних цілях. А між тим Казначейство - це організація, котра контролює надходження і видатки державних грошей. Із казною розбирався: Тимофій КРАМАРІВ

Банкрутство може виявитись корисним для Америки - пише оглядач "Файненшл Таймс" Ґедеон Рахман, згадуючи успішні реформи Китаю, Індії і Латинської Америки. Україні теж загрожує процедура банкрутства - ми маємо $37 млрд зовнішнього боргу з терміном погашення до кінця 2010 року і наші вибори "розгортаються на тлі фінансового краху", як висловився The Wall Street Journal. З одного боку - це пастка, а з іншого - можливість нарешті щось змінити. Підготував: Сергій КЛИМКО

«Криза як шанс» стало загальним місцем у багатьох висловлюваннях інвестиційних аналітиків, чиновників, банкірів. Проте за ледь більше року, які країна провела в кризі, здається, нічого грандіозного і пов'язаного з кризою ані в державній політиці, ані в приватному секторі не відбулося. Не будемо з’ясовувати, чому. Спробуємо відповісти – чи ще не все втрачено? Можливо, нам пощастить :)) і криза протриває якийсь час, аби новий президент зміг усе це втілити в життя. Ми будемо говорити лише про проекти, які може здійснити держава, бо приватник кожен сам собі краще обере, як скористатися із кризи. Можливості кризи вивчав: Тимофій КРАМАРІВ