«Криза як шанс» стало загальним місцем у багатьох висловлюваннях інвестиційних аналітиків, чиновників, банкірів. Проте за ледь більше року, які країна провела в кризі, здається, нічого грандіозного і пов'язаного з кризою ані в державній політиці, ані в приватному секторі не відбулося. Не будемо з’ясовувати, чому. Спробуємо відповісти – чи ще не все втрачено? Можливо, нам пощастить :)) і криза протриває якийсь час, аби новий президент зміг усе це втілити в життя. Ми будемо говорити лише про проекти, які може здійснити держава, бо приватник кожен сам собі краще обере, як скористатися із кризи. Можливості кризи вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

США продовжує політику слабкого долара задля подальшого стимулювання своїх виробників. Жодних кроків у відповідь щодо втримання стрімкого росту курсу євро, який шкодить європейським експортерам, ніхто робити не наважується. Поки світ шукає нову резервну валюту. Наш Нацбанк також поступово відмовляється від долара на користь євро й інших валют. Для короткострокових заощаджень тримайте гроші в доларах, для довгострокових у євро. В курсах валют розбирався Павло КОНТРАКТОВИЧ

В той час, коли більшість країни намагається зробити свою валюту якомога дешевшою, українські високопосадовці постійно наголошують, що наша валюта занадто слабка. Уряд заклав в проект бюджету-2010 курс 7,5 грн/$ - і гривня дійсно почала поступово дорожчати. Ми спробували розібратися, чи дійсно країні зараз потрібна дорога валюта і яким має бути оптимальний курс. Курс гривні вираховував: Тимофій КРАМАРІВ

Схему перекладання власних боргів на бюджет через схему залучення кредитів під державні гарантії було вдало відпрацьовано ще у 90-х роках. За умов наближеності до влади реалізувати її було нескладно: підприємство залучає іноземний кредит, а гарантом сумлінних розрахунків по ньому виступає держава. Кредити рахував: Павло КОНТРАКТОВИЧ

Якби Уряд і Нацбанк швидше приймали рішення по найбільш проблемних банках - "Надрах" і "Укрпромбанку" - витрати бюджету на повернення вкладів були б на мільярди меншими. Минулого тижня "Надрам" в уряді пообіцяли швидку націоналізацію, а правоохоронці оголосили в розшук колишнього голову правління Ігоря Гіленка, звинувативши у привласненні чужого майна. "Укрпромбанку" ж найвищі чиновники напророкували швидку ліквідацію, ба навіть рішення уряду з цього приводу немов уже прийнято. Але низка ініціатив президента може відкрити банкам нове життя. Автор: Тимофій КРАМАРІВ

За рік, який країна прожила в умовах кризи, влада так і не змогла запропонувати жодної концепції реформування економіки, яка б дозволила подолати негативні явища. І причина цього не в тому, що в Україні не має досвідчених економістів і фахових експертів, а в тому, що чинна система дозволяє можновладцям, не залежно від їх партійної приналежності, керувати державними фінансами на власний розсуд. Автор: Павло КОНТРАКТОВИЧ

Найближчим часом Україна може повною мірою відчути на собі неприємні наслідки впроваджуваної владою політики "життя не по кишені". В умовах перманентних виборів уряди - за підтримки Президента і парламенту - останні роки активно підвищували соціальні стандарті, які зростали швидше, ніж вітчизняна економіка. Аби забезпечити всі взяті на себе зобов’язання, Кабмін мусив йти по світу з простягнутою рукою. АВТОР: Павло Контрактович

За 5 тисяч років історії існування боргів за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи Мойсеїв закон, шаріат або християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, пише для часопису "Єврозін" антрополог Девід Гребер, люди почали усвідомлювати: перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком в інтересах кредиторів. Переклала: Оксана ДУТЧАК

Вже кілька місяців поспіль урядова команда помпезно звітує про неабиякі досягнення вітчизняної промисловості. Натомість міжнародні фінансові інститути не припиняють погіршувати макроекономічні прогнози для нашої країни. Це геть збиває з пантелику пересічних українців, котрі не полишають надії розібратися, що ж відбувається з українською економікою насправді. АВТОР: Павло Контрактович

31 серпня - Демократична партія Японії прийшла до влади – виборцям набридло правління Ліберально-демократичної партії, що тривало понад півстоліття. До того ж лібералам так і не вдалося відвернути економічну стагнацію і постійне зростання цін, пише Сачіко Сакамакі для агенції Bloomberg. Зараз демократи для японців - як Ющенко-2004 для українців або Обама-2008 для американців. Демократична партія Японії (ДПЯ), очолювана 62-річним Юкіо Хатоямою, захопила 308 (268 чоловіків і 40 жінок) з 480 місць в нижній палаті парламенту.