Сьогодні «Тексти» представляють огляд старовинних мостів України. Останні є надзвичайно цікавими туристичними об’єктами, що поєднують велич, інженерну думку та красу. Традиційно ми розповімо і про розташовані поблизу природні та історичні пам’ятки, тож ця розповідь буде корисною усім, хто планує мандрівку на травневі. Автор — Дмитро Полюхович, усі сучасні фото (крім Ворохти) — автора

Якщо у 20 років Ви завжди діяли розумно і ніколи не робили помилок — пропоную закрити цю статтю і перейти до наступної. Якщо ні — дозволю собі розповісти одну історію, яка несподівано стала актуальною в контексті напруженої виборчої кампанії. Я вірив в Україну. Але навколо було «реальне молодіжне життя» з КВНами, літературними клубами, туристами, альпіністами, театральними студіями, кабаками з розливним пивом, студентськими базами відпочинку, поцілунками біля моря і сексом на нічних пляжах. І в цьому «реальному» світі практично ніхто не говорив українською. Автор: Євген Лакінський

Чимало ченців Почаївської лаври були пов’язані з УПА. Повстанців тут лікували, допомагали їм легалізуватися під іншими іменами. Про це можна почитати в архівах КДБ. На цвинтарі Лаври чимало безіменних могил, можливо, в них поховані ченці-упівці.Автор: Олесь Кульчинський, журналіст, перекладач, кандидат філологічних наук, дослідник історії Української церкви.

За шаром комуністичного минулого приховується шар російсько-імперського минулого. Коли тим чи іншим містам, селам, вулицям повертали історичні назви, то виявилося, що вони присвячені керівникам Російської імперії, її воєначальникам тощо. Прикладом того, наскільки багатим є цей російсько-імперський шар в Україні, є Александр Суворов. На дискусії «Імперська спадщина: як і що з нею робити?» історики, політологи та громадські діячі розмовляли про те, як позбуватися травм минулого. Пропонуємо найцікавіше з їхніх виступів. Записала Ярослава Тимощук, також використані матеріали Укрінформу