Катастрофічний землетрус на Гаїті, який забрав близько 150 тисяч людських життів, дав привід уважніше придивитися до особливостей цієї острівної країни. Дійсно, Гаїті дивує не лише неймовірним рівнем бідності та захмарною корупцією влади, а якоюсь тотальною безпросвітністю життя населення. Дехто навіть побачив у цьому божу кару: мовляв, гаїтяни поплатилися за релігію вуду, яка з точки зору християнства є нічим іншим, як поклонінням сатані. Однак справжня причина гаїтянських лих значно повчальніша. Двісті років тому повсталі раби знищили на Гаїті білих і утворили «державу для чорних». Особливості острівного державотворення вивчав: Іван МЕЛЬНИК

...За реакцією публіки і за її поведінкою я не бачу великої різниці між Сходом і Заходом. Якщо говорити про шоу-біз, то там фактично рінґтони панують. Хто хоче заробити гроші, той пише російською – це дає можливість пробитися на російський ринок. Відвойований в 2005 році інформпростір ми втратили. Відповідальність за останні пять років лежить на усіх нас... Розмовляв: Павло ВОЛЬВАЧ (часопис "Сучасність")

У другій частині нашого огляду "Якими ми були 1000 років тому" наводимо свідчення середньовічних арабських авторів про мешканців Київської Русі. Якщо першу частину ми присвятили східним враженням про господарство, армію і політику наших предків, то сьогодні поговоримо про інші аспекти життя пересічного руса - релігію, секс, торгівлю і козакування піратство. Свідчення давніх арабів укладав: кандидат історичних наук Сергій КОНЧА

Серед джерел по історії Київської Русі виділяються своєю відносною численністю й повнотою свідчення арабських та перських географів, істориків а також мандрівників, виступаючих в ролі таких собі «середньовічних журналістів». Вони написані сучасниками – тобто людьми, що жили в ІХ і Х століттях і нерідко були очевидцями подій і явищ, що їх вони описували. А об’єктом їхніх спостережень і нотаток були здебільшого «народні маси», тобто пересічні тогочасні мешканці нинішніх теренів України, Білорусі й Росії. Свідчення давніх арабів укладав: Сергій КОНЧА

Політика й шоу-біз як близнюки-браття викликають лише одне визначення: зажерлися! Та й не тільки вони – зажерся увесь так званий середній клас. Перше десятиріччя нового століття в Україні – це три різні епохи: 2000-2004 – доба млявої диктатури, 2004-2005 – пік революційного піднесення, 2006-2009 – тріумф популізму і шоуманії.