«Я не знаю, хто тепер буде при владі, як складеться доля цієї країни, чи буде розділення, децентралізація, чи взагалі нічого в політиці не поміняється, але я абсолютно точно знаю, що живу серед прекрасних, добрих, чарівних людей. Знаю, що на Майдані донецькі пацани браталися зі львівськими, студенти читали пролетаріям вірші, ультраправі виносили з поля бою оглушених гранатами анархістів, а буддистські монахи стояли поряд із православними. І це – перемога». 27 січня 2014 року Давид Тремор, пост на Фейсбуці. Неурядова польска організація Ośrodek KARTA, котра займається документуванням історії Польщі та Центрально-Східної Європи, готує до друку книгу «Сила Майдану» в якій зібрано максимальну кількість свідченнь учасників Революції Гідності. Ми публікуємо частину книги. Читаємо і згадуємо, як це було.

Ми вибрали сім найкращих творів про події останніх двох років. Письменники не осмислюють, інтерпретують чи обігрують події, скоріше збирають факти. Звідси – тяжіння до документалізму, що виводить окремі книжки на межу документальної прози. Звідси - регулярне потопання в деталях. Хочеться вірити, що нинішні книжки про війну і Майдан готують ґрунт для подальших проривів і відкриттів. Огляд Олега Коцарева

У видавництві «Фоліо» з’явилися друком два детективні романи чи скоріше повісті Андрія Кокотюхи. Перша зветься «Адвокат із Личаківської», друга – «Привид із Валової». Події обох книжок відбуваються у Львові в 1900-х роках, а головний герой, правник на ім’я Клим Кошовий, емігрує в це місто з Києва, що був тоді в складі Російської імперії. Бо там у нього виникли проблеми політичного характеру через зв’язок із українським рухом. Читав: Олег Коцарев

Також краще купують сучасну українську прозу з глибоко прописаним соціальним тлом: такі твори беруть нагороди в конкурсах, з’являються в списках бестселерів. Думаю, соціальна проза про українські події найновішого часу стане трендом на найближчі роки. Сподіваємося знайти вартісні тексти. Про те, як революція і війна змінили читацькі уподобання розповідає головна редакторка одного з набільших видавництв «Клубу Сімейного Дозвілля» «КСД») Світлана Скляр Розмовляв: Олег Коцарєв

Перша про війну з Росією, друга про «арабську весну». Цікавіша українському читачеві, безумовно «Война на три буквы». Але я все-таки почну з розповіді про «Майдан Тахрір» як книги з більшою часовою і не тільки часовою дистанцією від описуваних подій, а відтак і з виразнішими спробами аналізу й узагальнень. Дві нові й досить гучні книжки української репортажистики – «Майдан Тахрір» Наталі Гуменюк і «Война на три буквы» Катерини Сергацкової, Артема Чапая та Володимира Максакова, читав Олег Коцарев

Попри війну держава виділяє гроші на видавництво української книги. Та рішення, які книги підтримувати приймалися не прозоро і хаотично, не зважаючи на процедуру конкурсу. Хоча у списку підтриманих проектів є чимало хороших книг. Автор: Ганна Протасова

Голден Колфілд, головний персонаж роману Джерома Селінджера «Ловець у житі», хотів би, щоб письменник, чия книжка йому сподобалася, став його найкращим другом і щоб з ним можна було поговорити по телефону, коли заманеться. Вочевидь, цей ідеальний письменник поділяв однакові з Голденом цінності і тому видавався таким близьким. З цієї причини нова книжка Богдани Матіяш має багато шансів знайти прихильників і бути «розтяганою» на цитати, бо як не хотіти поспілкуватися з людиною, яка в непростий для сучасного українця час віднаходить сили писати про те, чого найбільше потребуємо – спокій, гармонію і любов? Авотор: Тетяна Синьоок