«Я знайшов інвестора з США. Він дав контракт на 50 мільйонів доларів: 3 мільйони був готовий дати одразу і без плану, а решту грошей - 47 мільйонів - по бізнес-плану. І розрахунок трубами. Підписати контракт треба було за півтора місяці. Але у тодішнього директора Заводу спеціальної електрометалургії Миколи Тригуба був тоді рак простати. І йому не до цього проекту. Я приходжу до Патона зі словами «Це найбільша інвестиція в Академію наук Україні». А він мені: «Та я в цьому не розуміюсь!». І контракт не підписали! Бо спеціальність в Академії - витрачати кошти. Освоювати бюджет, а не заробляти». Ми дослідили чому НАНУ не уміє заробляти на своїх винаходах. Текст: Любов Величко